Live:
Валентина Жемчужнікова
Валентина Жемчужнікова 12 hours тому: «Если честно, то понятнее не стало про ваши отношения какими они были до войны, про какие обиды жена говорила? Сейчас да, что-то накопилось и отношения как к соседей. Но были ж год»
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі 13 hours тому: «Анна, Ваша проблема трапляється часто. Ви звикаєте до "милої версії" чоловіка з м'яким голосом, до його турботи. А потім трапляється щось. Він відповідає грубо, починає зникати. »
Світлана Матюха
Світлана Матюха 14 hours тому: «Вітаю. Ви пережили багато випробувань із самого дитинства, і заочно визначити, що саме з вами відбувається, неможливо. Однозначно ваш стан потребує уваги фахівця. Особливо турбуют»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Сирена Age: 32

Некомфортно жить без тревоги

Добрый день, уважаемые психологи. Обращаюсь к вам на пике панической атаки. И как ни странно, я открыла для себя что мучения в процессе атаки компенсируются удовольствием после ее прошествия. Жизнь в режиме атака-послабление меня измотала. Очень много душевных ресурсов тратится на поддержание адекватности. Я проанализировала, что всю свою жизнь я за чтото тревожилась и боялась. Меня растили родители-невротики, папа просто деспот был. Я выросла человеком с гипертрофированным чувством ответственности и тревоги внутри. Лет в 25 я начала заниматься вопросом снятия панических атак, потому что начало мое хроническое беспокойство сказываться на здоровье. Мне даже был подобран курс антидепрессантов. Врачи в один голос мне говорят - будете нервничать- будете болеть. И какое было мое разочарование и удивление, что жизнь на успокоительных тоже не приносит удовлетворения, потому что я заметила, что я спокойна и не дергаюсь по любому поводу. Жизнь без тревоги делает меня рыбой без воды. Я понимаю, что большую часть жизни я жила в режиме бойся или умри, а теперь оказывается можно по другому.так вот, у меня вопрос, я смогу стать стабильно спокойной или только на седативных смогу жить? Я устала очень. Сил нет. У меня не получается освободиться от страха онкологического заболевания,по рекомендации психолога докручиваю самый плохой сценарий до конца, и от этого только хуже, вот в последний раз от страха у меня начали отниматься ноги. Может,это уже не исправить с психологом? Может, мне дорога в пнд?
Liked: 2 from 2
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.