Live:
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 1 hour тому: «Вітаю ! Те, що Ви описуєте, схоже не на звичайну втому чи «лінь». Коли людині важко поїсти, випити води, прийняти душ, встати з ліжка, а сил практично немає — це стан, у якому не »
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 5 hours тому: «Доброго дня! Спробую висловити свою думку дуже коротко. Як на мене, Ви самі дуже точно визначили причину того стану, в якому зараз перебуваєте: "Коли спав весь цей «шум», оголила»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 6 hours тому: «Доброго дня! Співчуваю щодо Вашої киці. Сама дуже люблю тварин і знаю, як їх втрата може боліти... На мою думку, те, що з Вами відбувається - це психосоматичні прояви: "Почалос»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Наталья Age: 18

Стала замкнутой и необщительной

Здраствуйте.
Я уже раньше писала здесь по вопросу чувств к парню, были странные сомнения и не могла понять почему. Но мне кажется я нашла причину. Или это не может влиять на чувства человека?
У меня в том году был важный в жизни и сложный период. Я заканчивала школу, сдавала экзамены, было много переживаний. Еще после экзаменов я потеряла сознание, начались разные обследования, парень уехал заграницу на полтора месяца, потом поступала в универ, соответсвенно тоже переживала много. Потом снова начались проблемы со здоровьем, все время казалось что чем то больна и мне прописали успокоительное. Вроде помогло. Но потом начались сомнения в чувствах к парню(все хорошо у нас, но сомнения почему то были), я не чувствовала себя щасливой. Это уже началось когда я уехала в другой город на учебу.
Сейчас я в другом городе, недалеко конечно от моего, но все же я учусь и нет времени увидеться с друзьями из родного города которые тоже здесь, живу с девушками моего возраста но дальше чем -у тебя есть это, нужно выкинуть мусор или убрать комнату- разговор очень редко заходит, почти не общаемся вообщем, хотя живем вместе! Выходит так что я редко с кем общаюсь, с одногрупниками дальше учебы тоже редко что заходит.
Выходит так что я общаюсь только с родителями и с парнем, жизнь стала однообразной. Все как рутина. И выходит так что я все свои проблемы скидываю на свои отношения(то есть думаю что моя замкнутость,унылость, необщительность и тд из-за того что мы вместе), хотя видимых причин чтобы это подтвердить нету. И из-за этого кажется что не люблю его, хотя нам очень хорошо вместе, почти что не ссоримься, много общего и тд.
Что мне делать чтобы стать более общительной? Мне кажется что я не интересна своим одногрупникам или девочкам с которыми живу. Как быть? Во первых, я хочу чувствовать радость и жить, а не существовать, а во вторых не хочу терять отношения и думать что все проблемы из-за них.
Спасибо!
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.