Як змусити себе жити по-новому

Доброго вечора. Я зараз знаходжуся в якомусь коконі і не знаю як змусити себе жити, а не проживати життя. Головою я розумію суть проблеми і причини, чому потрібно радіти навколишньому всесвіту, але серцем ніяк. Я не хочу виходити на вулицю. По можливості, постійно в квартирі дивлюся фільми і їм. Навіть з сином граюся мало, намагаюся чимось його зайняти без мене.
Рік назад в автокатастрофі загинула так сказати невістка, дружина брата чоловіка. Їй було лише 20 і до того ж, це справжнє янголятко, таких на світі дуже мало. Нещодавно від інсульту помер тато, який був ще не у такому поважному віці, щоб піти. Між нами було сотні кілометрів і багато недосказанності. А ще, у мене дитина з особливостями, хоча найщасливіша у світі. Усе це давить на мене. За останні роки я надзвичайно поправилася, вага уже трьох значна. Раніше був якийсь стержень, якісь прагнення. Зараз я не відчуваю, що це просто лінь, що треба просто встати зранку і зайнятися собою. Я не бачу мети, сенсу. Я хочу знову стати сильною, але ніби видихлась і ніщо не може розрадити.