Live:
question author 6 minutes тому: «Реакція на відповідь № 392149 для Юлия Мишакина (Ластик) так, інтелектуалізація і раціоналізація — давні моменти в мене. Бувало замість того, аби»
Виктория Владимировна Носенко
Виктория Владимировна Носенко 42 minutes тому: «Добрий день. Вам зараз не обов’язково одразу прийняти все. Спочатку важливо прийняти власні почуття: страх, розгубленість, тривогу. Вони не роблять вас поганою мамою. Ваш син вирі»
Юлия Мишакина (Ластик)
Юлия Мишакина (Ластик) 1 hour тому: «цитата: «чесно? Щодо пошуку гарантії — такий момент є дійсно, я міркував про це. Іноді це допомагає, а іноді дуже заважає.» Розумію Вас. Цей захисний механізм називається інтеле»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Oliyka Age: 23

Много ли я хочу? Проблема в отношениях.

Здравствуйте!
Я общительная, достаточно привлекательная девушка, не страдаю от отсутствия мужского внимания, но создать отношения с парнями не получается.
Проблема в том, что я никого к себе не подпускаю. Спокойно общаюсь с парнями, стремлюсь нравиться. Но как только парень предпринимает первые попытки ухаживать, сблизиться со мной – реакция одна и та же – страх, я замыкаюсь и держу его на расстоянии. И даже если парень мне в принципе нравился (я хотела бы с ним общаться, дружить), я каждый раз думаю нет, это не тот кто мне нужен. Вот человек, которого я полюблю должен быть таким-то, таким, а этот не тот. И что же я ему буду морочить голову, это будет не честно по отношению к нам обоим. Боюсь потерять свободу, зависеть от кого-то. Мне не приятны становятся всякие попытки ухаживания, и я ограждаю себя от этого. Было такое, что я ситуацию пускала на самотек и принимала ухаживания. Результат был плачевный.
У меня есть чёткие представления о том, какого человека хотела бы видеть рядом с собой, и хоть список достаточно обширный, но это вполне адекватные пожелания. Я не ищу принца на белом коне, и готова принимать многие недостатки, если мне с этим человеком будет как минимум комфортно. Ведь я тоже не идеальна.
Хотела бы услышать мнение со стороны, потому что чем больше в себе копаюсь, тем больше запутываюсь. Стоит ли мне ломать себя и идти на отношения, даже если я понимаю что это не то, что мне нужно? Но тогда я чувствую себя не счастливой. Думаю, отношения это очень серьёзно и не хочу парня лишь бы был, а не понравится - поменяю. Но с другой стороны боюсь одиночества.
Или моя проблема надумана и нужно наслаждаться жизнью, а Его я еще просто не встретила?
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.