Live:
question author 4 hours тому: «Реакція на відповідь № 391314 для Людмила Петровна Колесник Дякую за відповідь і допомогу»
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 4 hours тому: «Вітаю ! Насамперед хочу сказати: те, що з Вами зараз відбувається, — нормальна реакція психіки на надзвичайно сильний стрес. Коли людина чує діагноз "рак", мозок нерідко переходит»
Дмитро Олексійович Ратушний
Дмитро Олексійович Ратушний 8 hours тому: «Доброго дня. З цим впоратися можливо лише так як Ви в розповідаєте. Розуміючи, що є ніби дві частини Вас. Одна раціональна, реалістична, яка бажає знайти реальну работу та працюват»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Эмма Age: 23

проблема личного характера

Здравствуйте, уважаемые психологи! В душе я ребёнок. 2 года назад меня изнасиловали и порезали ножом… была я девственницей. Жить не хотелось, но поддержала подруга. Появилась пустота и равнодушие к жизни. Никаких интимных отношений (кроме поцелуев) у меня до этого случая не было. Потом были недлительные отношения, все бросали из-за того что я ребёнок. Пару месяцев назад у меня появились отношения. Очень хороший парень, который знает о происшедшем и сказал что это «наша проблема» и действительно старается мне помочь. Он другой, я чувствую что ему действительно нравлюсь и вижу это. У нас особенная связь, может потому что родились в один день… Но я понимаю, что он парень и ему нужны полноценные отношения да и самой давно пора жить интимной жизнью но у меня не получается. я ОЧЕНЬ боюсь и стесняюсь, девочка я скромная, хоть и общительная и часто весёлая… Боюсь и стесняюсь не только первого раза, но и любого что касается интима… когда целуемся, всё хорошо, тем более он спрашивал как мне нравится целоваться и что он делает не так. УЖЕ даже нормальная реакция на то, когда он трогает и целует грудь, но когда он начинает расстёгивать мои джинсы, хотя и говорит что секса не будет, я замираю и боюсь… а ещё я очень боялась притронутся к его пенису. Начинали с касаний через трусики, потом без них… но я себя чувствую некомфортно и не могу привыкнуть… потом пробивает на смех, потом и его тоже :) но так всё время не может продолжаться. Его постоянно тянет к моей груди. Я, то нормально реагирую, то обижаюсь. Что ему нужна только она, а не я… портится у меня настроение - портится у него. На долго ссорится не можем, нам плохо друг без друга. Я хочу быть с ним, я в этом уверена. Как переступить эту черту и быть нормальным человеком, помогите пожалуйста.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?