Live:
Валентина Жемчужнікова
Валентина Жемчужнікова 11 hours тому: «Если честно, то понятнее не стало про ваши отношения какими они были до войны, про какие обиды жена говорила? Сейчас да, что-то накопилось и отношения как к соседей. Но были ж год»
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі 11 hours тому: «Анна, Ваша проблема трапляється часто. Ви звикаєте до "милої версії" чоловіка з м'яким голосом, до його турботи. А потім трапляється щось. Він відповідає грубо, починає зникати. »
Світлана Матюха
Світлана Матюха 12 hours тому: «Вітаю. Ви пережили багато випробувань із самого дитинства, і заочно визначити, що саме з вами відбувається, неможливо. Однозначно ваш стан потребує уваги фахівця. Особливо турбуют»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Грустная Age: 20

Сны, которые мешают жить...

Добрый день! Помогите, пожалуйста, разобраться в себе…
Мне 20 лет. Замужем уже 7 месяцев. До этого жила со своим мужем 1,5 года в гражданском браке. Мы очень счастливы вместе. Любим друг друга, поддерживаем, делимся своими проблемами и вместе решаем их. Но этой проблемой я не могу с ним поделиться. Боюсь его обидеть.
Для того, чтоб было понятно суть моих переживаний, расскажу все по порядку.
Я еще в детстве дружила с парнем, который был старше меня на 3 года. Назовем его Димой. В младших классах мы очень дружили, так как были соседями. Одно время вообще не общались, а с класса 7 дружба возобновилась. Мы вместе ходили на дискотеки, гуляли, общались в компании. И тут я начала понимать, что уже не могу воспринимать его просто как друга…Мне хотелось больше внимания с его стороны…Я влюблялась…Он тоже начал проявлять ко мне интерес…но как-то очень осторожно, медленно…Один день он меня провожает домой, на следующий – просто поздоровается и пройдет мимо. Короче, после 9 класса я уехала на учебу в колледж, он – в институт – в разные города. Мы иногда писали друг другу письма, иногда виделись дома. У меня были отношения с другими парнями…Но всех я сравнивала с ним, думала о нем…
А однажды мы встречали Новый год у меня дома нашей старой компанией. Он явился в цветами и подарками и признался в любви. Спустя 6 лет моих страданий… Я безумно обрадовалась! Бросила своего парня. Мы с Димой проводили все дни вместе…Не могли оторваться друг от друга…И тут он сказал, что переезжает в мой город, что б мы могли быть вместе. Но когда он приехал ко мне, все чувства просто растаяли…В один миг…Я не знаю, как это возможно, но я поняла, что он не тот, кто мне нужен. Мне с ним стало скучно и неинтересно…Я порвала эти отношения…Было очень тяжело…Он страдал…
Два с половиной года назад я видела его в последний раз…Меня к нему опять потянуло…Мы гуляли весь вечер, разговаривали, как старые друзья и в последний раз поцеловались…Он сказал, что будет ждать меня, пока я не выйду замуж…
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.