Не можу зрозуміти себе

Я з самого дитинства нічим особливо не захоплювалася, але кілька хоббі маю. Я вважала, що це нормально, адже я людина сором\'язлива і не можу сама розпочати розмову з незнайомцем. Але зараз приходять думки, що насправді не розумію чого саме хочу. Скоро треба йти навчатися, але професію ще не обрала. Та й взагалі мені дуже страшно перед майбутнім. Можливо це через те, що частково я ненавиджу саму себе. У моїй сім\'ї 4 дитини (я найстарша). Мій батько довгий час перебуває закордоном на заробітках, а мама вдома. Саме з мамою у нас дуже дивні стосунки. Спочатку ми можемо вести себе як найкращі подруги, а вже через кілька хвилин кричати і огризатися. Напевно саме через маму я й стала такою. Ще змалку вона висловлювала зауваження до моєї зовнішності, хоббі та друзів. Також називала різними поганими словами. Зараз буває таке, що після школи я приходжу діти сидять самі з старшим серед них, а вона спить. Тоді я починаю готувати, допомогати з уроками, наглядати, щоб не наробили шкоди ( коротше кажучи заміняю маму). А потім ще й вчуся. Мені дуже важко, але сказати про це мамі не можу, тому що дуже її боюся. Раніше вона могла побити мене так, що в школу я йшла у синіх полосах! А ще коли мене питають, що я хочу відразу з\'являється думка про те чи можна чогось хотіти. Напевно я дуже багато розказую. Пробачте, але мені потрібно було це комусь розповісти. Дякую