Live:
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 3 minutes тому: «Добрий день. Ви порушили дуже важливе питання — про межі психологічного знання та про те, наскільки коректно використовувати категоричні формулювання на кшталт «назавжди», «ніколи»»
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 27 minutes тому: «Добрый день. По вашему описанию, похоже, дело не только в том, что вам скучно или что вы убегаете от проблем. Вы пишете о длительном уходе в фантазии, ощущении, что реальность стан»
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 54 minutes тому: «Вітаю. Дуже круто, що ви вже можете так детально говорити про те, що з вами відбувається. У вас ніби багато речей, за які ви відчуваєте відповідальність і які намагаєтесь контролю»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Христина Age: 18

Не знаю як поводитись, знайома з хлопцем близько місяця

На додатку для знайоств я познайомилась з хлопцем. Йому 23. Перша наша зустріч пройшла добре. Він видався мені цікавим і сподобався найбільше зі всіх людей, з якими я вже була на побаченнях. На першій зустрічі я зразу ж прояснила, що не шукаю людей на одну ніч, і що знайомства такого типу мене не цікавлять. Його думка на рахунок того була така ж як і моя. І взагалі думки багато в чому співпадали.
Після зустрічі я очікувала того, що він напише до мене. Але того не сталося. Він написав на наступних вихідних з пропозицією зустрітись знову. Я погодилась і на цій зустрічі відбувся наш перший поцілунок. Після цього ми бачились ще разів з два, і зазвичай наші зустрічі відбуваються в неділю. А протягом тижня він іноді пише до мене.
Сьогодні у нас знову відбулась зустріч. Але пройшла вона не так як зазвичай.
Всі наші зустрічі проходять приблизно так : ми ніколи не цілуємось при вітанні. Тоді прогуляємось парком, а після сідаємо в якесь кафе, і тоді він починає проявляти до мене всі ці знаки уваги, ми сидимо за руку і близько один до одного, ця атмосфера зберігається до кінця вечора, поки я не їду додому.
Цього разу, ми просто прогулювались парком, а після я сказала, що маю їхати додому. Ми попрощаслись і я його обійняла. Це було трохи дивно, бо за весь час не було жодного фізичного контакту, крім тих обіймів на прощання. Я сама не знаю в якому ми статусі зараз перебуваємо. Але в ті моменти, коли ми тільки починаємо гуляти я відчуваю якусь віддаленість до нього. Це не зникає доти, доки він не поцілує мене, а потім то минає. І ось після цієї зустрічі я почуваюсь якось не так.
Мені здається, що питати його про те, що між нами зараз не треба, оскільки логічно, що ми взнаємо один одного. Хоча і для мене сам факт поцілунку має вже значення. Що робити далі?
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.