Live:
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі
Ірина Костянтинівна Зубіашвілі 8 hours тому: «Ситуація неприємна, і Ваші почуття зрозумілі. Але вимагати гроші у жінки з етичного погляду неможливо. Ваш чоловік зробив подарунок добровільно. Вимога повернути гроші викличе конф»
question author 12 hours тому: «Реакція на відповідь № 392186 для Володимир Тарасенко Подарунок не можливо повернути . Тільки гроші за нього. І чоловік дійсно поводить себе так »
Володимир Тарасенко
Володимир Тарасенко 13 hours тому: «Вітаю! цитата: «І мені стало образливо що він таке зробив , бо в нас недавно народилась дитина і нам потрібні гроші .» Ситуація не така лінійна, як може здаватись на перший погля»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: ewopilki Age: 16

Накручивание

Здравствуйте. Я начинающий художник. Учусь в академии искусств. Мне попался не самый хороший учитель. Да и вообще я предпочитаю самообучение. Друзей у меня нет. Меня гнетет одиночество, но по другому я никак не могу. С однокурсниками у меня отношения более чем хорошие. Но я считаю, что меня не любят, я никому не нужен. Мне об этом говорят все знакомые. Художественными навыками я владею не особо хорошо. Очень переживаю из-за того, что ничего не получается. Я сплю по 4 часа в день, иногда вообще не сплю. Провожу все время за работой. Кушаю мало. Я люблю цепляться к словам, которые мне говорят люди. Я завидую однокурсникам, которые рисуют лучше меня. Ревную свою подругу ко всем. Бывают частые приступы агрессии. Ненависть к себе. Не получилась картина - начну ее злобно портить любыми способами. Пытался покончить жизнь самоубийством. Подговорил одноклассника приобрести мне средства для этого. Однако меня отговорили. С друзьями я только переписываюсь. Меня даже звали погулять по паркам. Но я колебаюсь. Я совсем не знаю город, не умею разговаривать с незнакомцами, могу заблудиться, плохо ориентируюсь в местности. Живу в своей маленькой комнате, обставленной красками и неудавшимися картинами всю свою сознательную жизнь. С родственниками особо не лажу, хотя понимаю, что они любят меня могу им нагрубить. В голове у меня постоянно проскакивают мысли о своей ненужности, бесталантности. Очень злопамятный и обидчевый. Помню абсолютно любой диалог с друзьями. Они могу даже не подозревать об этом, но некоторые их слова или действия сильно меня задевают. Я понимаю, что это не со зла. Становится легче, когда я даю себе немного поистерить, но мне кажется, это немного эгоистично и я стараюсь как можно глубже засунуть свои переживания. С подругой у меня очень сложные отношения. Я завидую ее навыкам, ее неординарности, я ревную ее к другим друзьям, я с ней часто ссорился. Прошу совет, как перестать загоняться и жить нормальной жизнью. Я очень ответственный и любая неудавшаяся работа мне кажется большим преступлением и я хочу наказать себя. Потом опять приходят мысли о моей бездарности, а потом о смерти. В такие дни я избегаю людей. Хотелось бы чтобы это все кончилось, даже если придется ради этого умереть
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.