Як пережити зраду коханої людини

Зустрічались з МЧ 9 місяців. Були признання в любові, жити не можу, скучаю, ти найкраща і т.д. При цьому щомісяця в один момент пропадав, переставав писати, дзвонити, розмовляти. Я щоразу перша писала, просила повернутись. І він вертався. Останній раз знову пропав, підійшла спитала в чому справа-у мене є інша. Ти сама собі все придумала, що ми будем разом. Я не буду виправдовуватись. Мені 34. Я старша на 7 років. Сказав, що хоче дітей, а у мене роки. Сказав, щоб не заважала йому будувати життя, щоб відстала. І при цьому не хоче ні бути друзями, ні спілкуватись, навіть не вітається і не дивиться в мою сторону. Ми працюєм разом. Я бачу, як він ходить радісний, весь час з кимось переписується. А я для нього пусте місце. Він не вибачився. Я нічим його не обідила, ніколи нічим не дорікала, не намагалась змінити. Просто любила і все робила для нього. Як пережити такий вчинок? Як не почувати себе винною? Чому він так вчинив? Як мені себе поводити? Ц мене серце кровю обливається. Весь час плачу