Live:
question author 4 hours тому: «Но у меня все крутится в голове одно событие..Мы вместе с парнем ходим в один спортзал, и там есть его знакомые, в общем, я любила летом выезжать вечером на велосипеде. На обратном»
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 4 hours тому: «Ваш стан зрозумілий. Всі ми потребуємо спілкування в парі з протилежною статтю – це нормально. Коли поряд з нами немає тієї людини, якій ми могли б довіритися, дарувати свою уваг»
question author 7 hours тому: «1. Я майже в усіх життєвих питаннях керуюсь своїм "звіриним" відчуттям. Тому якщо це відчуття говорить вступай у шлюб - значить так і має бути. Але такого з різних причин до 39 рок»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Аноним Age: 18

Я потерянный по жизни

Здравствуете. Я парень 18 з половиной лет. Я не знаю к кому обратиться поскольку я, не могу выйти из данного состояния и мне стыдно, которое продолжается больше 4-х лет. Мне абсолютно нечего не интересно, мне нечего не нравиться. За всю свою жизнь у меня не было ни одного занятия которое бы мне нравилось. Меня нечего не привлекает. У меня ни когда не было которою я б хотел бы добиться. У меня никогда не было мечты. Ни одною. Что бы я не пробовал все вызывает только апатию и усталость. Мне невероятно скучно, но мне нечем занять себя и это убивает меня каждый день. Я учусь в юридическом колледже, который ненавижу. Да, заставили родители. Никогда сколько я себя не помню у - меня не было ни одного близкого человека. Не было ни кого кто бы любил меня или поддерживал. З родителями меня связывает только жил. Площадь и лютая ненависть друг к другу. За всю свою жизнь я не слышал от них нечего другого кроме мата и унижений. Постоянной моральной травли. Весь свой подростковый возраст я просидел дома за компом ни куда не выходя и ни кем не общаясь. За всю свою жизнь я ни разу не работал - мне лень та и нет абсолютно никаких знакомств даже в интернете, со мной никто не хочет общаться, мои ровесники даже не воспринимают меня всерьёз. У меня никогда не было друга способного понять меня. Тем более девушки. Я полный ноль по жизни. У меня нет нечего и ни кого всю свою юность я прожил зря в депрессию и бесконечной апатии. Я нечего не добился и не добьюсь в своей жизни. Я психически больной неудачник и чернь, слабый - неспособный решить свои проблемы юноша. Я лишний в мире. Я абсолютно пустой внутри, у меня нет нечего кроме ненависти и мерзких воспоминаний прошлого. Ненависти к себе, ненависти к другим, всегда мечтал покончить з собой - застрелиться, кинуться под поезд, порезать вены. У меня в голове крутить ужасные и отвратительные садистские фантазии, на сколько что мне стыдно о них рассказывать. Я могу только смотреть и завидовать людям на 1-2 года младше меня у которых есть все, а у меня нечего и не кого. Я не знаю что мне делать. Скорее всего я отстаю в умственном развитии для своего возраста. Помогите, пожалуйста. Извиняюсь за ошибки и орфографию поскольку не совсем русскоязычный.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.