Школа.. Відносини з однолітками .. Тривожність

Добрий вечір. Буду щиро вдячна за рекомендації. Моїй донечці 6 років. Вона ходить у 1 клас. У садок не ходила. Їй важко вдавались перші дні ,
тижні у школі. Там вона стикнулась з новими людьми, новими ситуаціями, вчинками, словами. Одного разу дитина дуже налякана прийшла бо чула від однокласників як хтось до неї сказав, якщо вона намалює так само то їй пальці обрубає, мені і то не зручно таке писати. У нас в сім'ї подібних слів і фраз дитина не чула ніколи. А тут... То хтось може штовхнути, то щось негарне сказати. Я розумію як дитині важко ми її виховували в теплі і любові, а тут.... Тепер.... ( це перший її соц. досвід.
Вдома дитина вільно спілкується, може і повреднічати ми дитині ніколи з чоловіком за 6 років і слова як такого поганого не сказали, дитина вільно може сказати коли їй щось не подобається і т. Д, відстояти свою думку. А тут коли приходить зі школи і з того що розповідає, то складається враження, що вона не може заперечити коли потрібно, не може відповісти і дати здачі, я завжди дитину вчила, що потрібно бути доброму і т. Д, але все ж напевно то було не цілком правильно адже потрібно вміти і кусатись у житті бо загризуть.
Дитина стала тривожна дуже, коли вдома щось робить чи малює, чи гру бавиться і їй щось не вийде то вона чомусь одразу каже на себе різне , або нічого я неможу, або яка вона погана. Я в шоці просто з цього.... Як навчити дитину вміти постояти за себе, бо коли якісь непорозуміння виникають я питаю що ти відповіла тій дитині вона каже нічого, чи сказала ти вчительці каже ні, а що як та дитина скаже що то я перша почала і вона їй повірить..... Якось старалась виховувати правильно, цікавилась дит. Психологією, старалась прислухатись до рекомендацій, але якось все так наразі, бачу їй дуже важко.... (