Життя після зради чоловіка

Добрий день. Мені потрібна допомога, тверезий погляд збоку так, як сама я вже страшно заплуталася. Ми з чоловіком вже 12 років разом, 7 одружені. У нас двоє дітей, погодки. Старший з особливостями розвитку. Я, звичайно ж, всю себе присвятила питанню корекції і 4 роки судорожно тим всім займалася на одинці під викрики, що я скажена, затаскала по лікарям дитину, що морю дитину голодом (безглютенова дієта). Фактично весь корекційний шлях був пройдений і проходимо далі втрьох: я і діти. Чоловік до того не торкається. З карантином все почало котитися в прірву, він працював з дому, виганяв нас на вулицю,бо йому заважали (типу погуляти). Вдома було невиносно, діти кричали (особливості поведінки старшого), я на нервах, чоловік зривався на нас. Було пекло. Пів року назад він признався, що більше мене не любить, що у нього є інша (як виявилось, то вже 2 роки у них роман). Він хоче йти. Для мене було ударом страшним. І я настільки неадекватно відреагувала, можна сказати впала в стан афекту, бо тепер я взагалі не розумію навіщо я то все зробила (( Я ніби як переступила через себе і почала його вертати у сім'ю...мінятися, міняти свою поведінку, своє відношення. Позбулася коханку. Його звільнили з нею в один день (їхній роман був афективним не лише для сім'ї)...І він залишився вдома. З нею контакт порвав. Але. Виявилося не така страшна була та зрада, як все те, що відбувалося після. Ненависть, агресія, погрози з його сторони. Побажав мені смерті. Були сказані страшні речі Які я досі не можу прожити, забути і взагалі перетравити. Ми дуже багато сварилися. Я зрозуміла, що любові немає. Познаходила і листи до неї, і подарунки, все..Сказав, що він не хоче тих дітей, що я винна, що вони народились...Словом, пройшов час і я розумію, що це була страшна помилка його стримати і зберегти сім'ю, бо її ніколи не було по факту. Я розумію, що якби він пішов тоді, вже на сьогоднішній день я б відійшла і почала нормально жити з дітьми. Але він різко поміняв свою позицію. Він вперто проти розлучення, погрожує, що відбере в мене дітей (я на терапії, звичайно. Три місяці я була на меліторі і ламотриджині, доза 0.25). Погрожує, що в суді рознесе мене. Що то буде війна така, що морально він мене стре в порошок. Що жити мені спокійно не дасть.