Live:
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 27 minutes тому: «Дякую Вам за відвертість. Можливо, напишу дивні речі, але наше життя будується за певними законами. Один з них: оточуючий світ притягує до нас саме ті обставини, які максимально п»
Віталій Вікторович Бондарчук
Віталій Вікторович Бондарчук 8 hours тому: «Мені дуже шкода, що Ви зараз проходите крізь такий важкий і несправедливий період. Те, що Ви описуєте — це глибокий, живий біль, і Ваші почуття абсолютно зрозумілі. Бачити щасливі »
Оксана Юрьевна Селезнева
Оксана Юрьевна Селезнева 8 hours тому: «Здравствуйте, Оля. Не так уж важно, что у вас : «депрессия, КПТСР, тревожное расстройство, пограничное расстройство или что-то ещё. «, а то, как вы себя чувствуете. Диагноз ( е»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Женя Age: 21

На правильном ли пути я?

Здравствуйте,когда была в 9 классе начала задумываться кем хочу стать и поймала себя на мысли ,что хочу быть психологом. Начала читать Книги ,думать в каком направлении хотела бы двигаться. Но родители не поддержали меня в таком роде профессии. Говорили ,что это не нужная профессия ,не видели потенциала во мне.
Я очень стеснительная,ранимая. И вот сидим мы и обсуждаем опять ,что психология не моё. Начинается диалог переходящий в ссору. И папа мне говорит «Ты со своими проблемами никак справиться не можешь,а тут других хочешь лечить. Ну давай ,я сяду,назову проблему и ты мне постараешься помочь» Как вы понимаете это было сказано со злостью и не очень по доброму. Я расплакалась ,ведь меня унизили,как по мне. Я очень разозлилась и приняла тот факт,что мне не стать психологом.
В итоге я поступила на менеджера ,училась не с удовольствием ,понимала ,что это не моё. И тут мама на 3 курсе говорит мне ,что они были не правы и что они видят какие-то задатки во мне как преподавателя,психолога.
А я всегда любила больше слушать ,чем говорить ,когда со мной делятся самым сокровенным,когда у них проблема. Я всегда помогу и подскажу. И мои советы подтверждались всегда.
И вот сейчас я заканчиваю бакалавра менеджера и хочу поступить на магистратуру на психолога. Дальше в планах курсы и школы психологии. Начиная углубляться в мир психологии ,я начала читать своих знакомых ,изучать себя и свою жизнь,понимать почему я ревнивая или завидую.
Я понимаю сколько уйдёт времени и денег на это всё. И я чего-то забоялась ,что может это не моё,может мне что-то другое пробовать. Боюсь разочаровать родителей,себя,что не смогла добиться. Но все мои знакомые говорят,чтобы я шла и пробовала и видят меня психологом.
Подскажите мне стоит пробовать дальше? Может я делаю что-то не то?
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?