«Важливо не те, що зі мною зробили, а те, що я сам роблю з тим, що зі мно...»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Марія Age: 28

Почуття... Відносини батьки/діти

Добрий день. Хотіла б запитати, чому так і як легше можна відноситись до наступного --->
Вчора з чоловіком вирішили спільно прибрати в квартирі, діти зараз у бабусі (донька 7р., син 2) і річ в тім, що у нас майже всі тумби заповнені малюнками різними і виробами дитини і нам дуже важко хоч щось з того перебрати і викинути, щоб звільнити місце. І от коли вирішила хоть якісь відібрати, то якби від серця відривала. Ну от неможу я викинути, мені дуже жаль і аж плачу, А зберігати все, де? То хіба ще одну квартиру купляти . Адже зберігаю навіть те що Донецька малювала ще в 3 рочки.
Чому я так все сприймаю і як легше відноситись до цієї ситуації?
Дякую.
*Донечка післявочра вперше залишилась без мене у бабусі, не захотіла їхати з нами, і ці 2 дні я собі місця не знаходжу, все мені не то без неї, сумую дуже, завтра їду забирати, бо вже не витримую... (
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?