Live:
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 3 hours тому: «Вітаю! цитата: «Нарцисичні батьки, я не можу жити» Як так розмію, що батьки суттєво перекривають Вам кисень для життя. І це змусило Вас звернутись на форум до психологів. Все пр»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 7 hours тому: «Вітаю! цитата: «Я прідурок повний, мене виводили гуляти по території психлікарні у вязках, прив'язували до кроваті, що я за людина скажіть((?» Ви людина, в якої є хвороба. Це вон»
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 10 hours тому: «Вітаю ! Я чую у вашому описі не стільки «нездатність до стосунків», скільки дуже сильне виснаження від повторення одного й того самого сценарію. І важливо, що ви вже помічаєте: пр»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Олена Age: 28

Депресія, емоційне вигорання, панічні атаки.... відсутність підтримки і розуміння ...

Добрий день. Підкажіть будь ласка, як бути... Почуваюсь дуже погано... Приблизно подібна ситуація була рік чи два після народження першої дитини, приймала антидепресанти десь місяць чи два,пройшло вже 7 років виховую зараз 2 дитину і ось пройшло півтора роки від народження другої дитини і все повторюється... Страхи, фобії, напади ПА як я думаю, слабкість, запаморочення особливо коли виходжу в соціум, взагалі не можу знаходиться з людьми,різні думки негативні, тривога і тд. І найгірше, що немає в цьому плані підтримки. Так чоловік і зготує їжу і прибере і з дітьми погуляє, і розуміє коли болить там горло, чи живіт і т. Д в тому плані, а тут він не розуміє як то таке може бути, що мені треба поспати каже і все, що я видимую і т. Д.
Думала хоть мама зрозуміє в неї була депресія після народження першої дитини, якраз коли народилась я,кажу напевно поїду до лікаря, але що вона каже мені ...та мені теж так було, та ти маєш бути сильна про дітей думати а не про тебе ще думати треба, аж нічого вже не хочеться говорити їй. Таке враження, що її мозок не впускає назад і вона навіть не хоче того чути і згадувати, це моя така думка. Так важко без підтримки і розуміння, як бути......
Живемо окремо, я в дек. Відпустці, чоловік військовий я з 2 дітьми сама вдома. Остаточно мене добило напевно його відрядження і його не було близько пів року. Як бути....З дітьми і погуляти треба, а я не можу йти на вулицю, а коли вдома то боюсь що мені стане погано і як будуть діти, але коли вдома є чоловік то аж такої тривоги немає, коли залишаюсь сама то Одразу погано..... Дякую за рекомендації. (((((
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?