Посоветуйте специалиста

Суть звернення про допомогу заключається в такі ситуації. 9 місяців тому ми почали зустрічатися з моїм нареченим, він військовослужбовець я теж працюю в цій сфері. Познайомилися на роботі, закохалася і так почалися наші стосунки, через місяць він поїхав у відрядження, стосунки були на відстані 4 місяці. Я вагалася що робити далі у нас різниця у віці 7 років, але він був дуже наполегливим, допомагав мені та і проявляв гарні чоловічі якості. Після того як він повернувся, зробив пропозицію і я погодилася. Через кілька днів після пропозиції сталася перша ситуація яка перевернула наше життя з ніг на голову, під час романтичної вечері після кількох келихів вина його поведінка різко змінилася і він почав робити такі речі які ніколи були йому не притаманні, приступ неконтрольованої злості, фрази я не хочу жити, я нікому не потрібен в цьому житті, у мене немає авторитетів. Я намагалася заспокоїти та все було марно, навпаки ставало ще гірше, на наступний день він майже нічого не пам\'ятав. Провели з ним розмову, сказав що з ним таке раніше було але десь в років 18 почалося вперше. І спровоковано це алкоголем. Хоча в повсякденному житті він не вживає алкоголь. Розповів історію з життя, що батько від нього відмовився майже відразу як він народився, що був вітчим, від якого є молодший брат, і що вітчим часто ображав його і його маму, але мама завжди вітчиму все побачала. В школі вчився добре. Але потім почав більше не хотіти бути вдома та завжди намагався проводити час на вулиці, діти не дуже приймали його, тому зв\'язався не з кращою компанією спробував заборонені препарати, казав що так було лекше переносити стрес, в ті компанії його приймали, але він бачив що то до добра не доведе, хотів втекти подалі з міста почати нове життя . Обрав армію. Потім залишився на контракт. Але так розуміє що минуле бере своє і всі слабкості час від часу повертаються, знайомі з минулого і так далі. Коли зустрів мене то не вживав нічого бо хотів щось змінити. Але душевні травми не дають спокою. Після того разу у нас було ще дві такі кризи, остання буквально тиждень тому, коли мене не було вдома він випив алкоголь і повторював все те саме що при першому разі , зібрав речі поїхав у своє рідне місто до того "друга" з дитинства. В той вечір я дізналася що вагітна, та вночі трапився викидень, мабуть стресс зробив своє. Після цього його поведінка змінилася, замкнувся в собі, сором, картає себе. Каже не можу справитися з собою , незнаю що робити.Служба в армії дуже морально важка, я це розумію. Він не може знайти причину в собі, хоче розібратися.