Війна.... Страх..

Добрий вечір. Благаю підкажіть, як не зійти з розуму...Страшно, просто страшно страшно, за всіх за дітей, за чоловіка, а він військовий і тільки що його одразу заберуть на війну, я не переживу того, що я без нього в цьому житті..., він потрібен мені,дітям, ми так його любимо, чому все так. Я боюсь, я боюсь залишились без ньогооооо, я знаю що і він хвилюється зараз, то його голова болить, то ще щось, але не показує цього, каже все добре і все. Я як дивлюсь на нього хочу плакати, і ледь стримую себе, щоб не нагнітати обстановку. Останніми днями я живу в цих новинах і перечитую все з надією знайти позитивні якісь новини. Я ітак в такому виснаженому стані, малі діти, недоспані ночі, емоц. вигорання, і тд а тут ще це все просто вибиває з колії, мені часто почалось паморочитись в голові, спазмує страшно шия і тд, як бути, я вже не можу........