Боюсь майбутнього

Доброї ночі!
Не знаю, з якої проблеми почати, оскільки мені здається, що все моє життя - це суцільна проблема. Ні, я не скаржуся на життя, але явно розумію, що щось йде не так. Проблема № 1 - це стосунки і особисте життя. Просто нічого не складається. На шляху якщо навіть зрідка хтось зустрічається, то зовсім не той, хто потрібен. В основному стосунків зі мною хочуть одружені чоловіки. І я не розумію, чому так складається. Спочатку це був чоловік, про сім'ю якого я не здогадувалася. Потім хлопець, з яким я зустрічалася і який кликав мене заміж, але раптово передумав і без пояснень одружився з іншою. Але продовжував шукати стосунків зі мною. Так само одружився і мій однокласник, який хотів бути зі мною, але ніяких кроків зі свого боку не робив. Після одруження він знову телефонує до мене і шукає зустрічі. Близький друг, якому я допомагаю з бізнесом, задумав розлучитися з дружиною. І вже намагається 'підібратися' до мене. Жодного з цих чоловіків я не сприймаю як кандидата для серйозних стосунків. А чоловік, з яким хотіла би пов'язати своє життя, теж одружений. І він не обіцяє мені абсолютно нічого. З дружиною розлучатисьне збирається.Бачимось рідко, живемо в різних країнах. Перспективи нуль. Хоча він для мене надзвичайно важливий, з ним я відчуваю особливий зв'язок.Наступна проблема - мої страхи. Я боюсь абсолютно всього. Темряви, мертвих, самотності. Боюсь, що вийду з дому і не повернусь, бо щось станеться. Або щось станеться з моїми рідними.Боюсь майбутнього. Хочу мати сім'ю, але настільки звикла бути сама, що боюсь, що не зможу бути з чоловіком. Боюсь, що він з часом почне мене нервувати і взагалі набридне. Боюсь, що він в один день мене просто кине і я не переживу цього. Дуже хочу дітей, але боюсь, бо це для мене завелика відповідальність. Це на все життя. Я боюсь своїх нервів, які можуть не витримати. Іноді в критичних ситуаціях, навіть через дрібниці на роботі, в мене починається паніка, німіють ноги. Я боюсь, що буду занадто переживати за кожну дрібницю, пов'язану з дітьми. Боюсь, що в мене з'явиться хтось, до кого сильно прив'яжуся і не дай Боже колись втрачу. Або що не зможу поставити дітей на ноги, коли мій чоловік мене покине.Боюсь, що не зможу бути сильною, коли це буде потрібно робити заради дітей.Життя здається мені занадто складним, я думаю на тисячу кроків вперед.Зараз в мене є дім, робота, гроші. Немає підтримки і впевненості. І навіть якби з'явився хтось, хто б мене заспокоїв і подарував щастя, я би всеодно боялася. Боялася все це втратити.