Як пояснити мамі, що я не хочу з нею жити?

Добрий день! Почну з того, що я вже деякий час знаходжусь за кордоном, проживаю з мамою і мені вдалось знайти чудові стосунки. Поки що у мене немає роботи, тому я фінансово залежна від мами, але мій хлопець готовий взяти повністю фінансову опіку наді мною, а також я зараз в активному пошуку роботи. Я прагну незалежності від мами повністю. З 6 років вона поїхала за кордон заробляти гроші, і відтоді у нас були мінімальні стосунки. Практично, вона пропустила моє дитинство і ми не вміємо жити разом. В нас зовсім різні поняття чистоти та порядку. Я стараюсь її не дратувати і виконувати все правильно щодо порядку в домі, але їй цього завжди мало. Через це виникає багато сварок. Також я звикла гуляти до 11 години, а може й більше. Натомість, в неї правило приходити пів 10. Оскільки ми живемо в її роботодавців вони наполягають взагалі приходити в 9.
Ще один момент, що в цьому домі поганий інтернет, а також дитина, яка дуже активна і голосна. Я навчаюсь на онлайн навчанні, тому мені необхідний спокій та тишина для навчання. Цього у мене тут немає.
Ідеальне вирішення це погодитись на пропозицію хлопця і переїхати до нього, адже всі ці проблеми одразу зникнуть (він сам знімає квартиру).
Але моя мама категорично проти. В неї застарілі погляди і вона думає, що до весілля не можна жити разом, що це гріх і тд. Я абсолютно цього не підтримую. Також вона говорить, що поки я під її опікою я не можу цього зробити і навіть мови про це немає.
Але я не хочу жити з нею. Мені 19 років і я хочу самостійного життя, без постійних сварок і вислуховувань, що я прийшла пізно додому і не поставила футболку на своє місце.
Отже, моє питання полягає в тому, що як пояснити мамі, що я доросла людина і хочу жити окремо від неї? Як їй пояснити, що мені не потрібна її опіка і я хочу переїхати від мами? Як знайти підхід до неї?