Повернення до страждань. Не займаюсь тим чим хочу

Доброго дня. Я не займаюся тим, чим хотіла б тому, що мені здається, що в мене не вийде щось. Я розумію що це безглуздо, помилки бувають у всіх і це нормально, я розумію що мені просто потрібно почати, але я все одно не починаю. Я десь читала, що усвідомлення своїх проблем це половина шляху до вирішення, так ось цю половину я проходжу, а далі нічого не роблю. І я не розумію чому, що мені заважає.
У мене зараз є думки про те, що я не хочу вирішувати свої проблеми, хочеться щоб вони зникли або хтось вирішив їх за мене або хочеться втекти від них.
Ще місяць тому я розлучилася з молодим чоловіком і я розумію, що мене тягне постраждати за ним, плакати за минулим і таке інше. Мені здається моя психіка (або я не знаю як це правильно назвати, може я трохи помиляюся) не дає мені зробити крок далі тому що це невідомість, я ж не знаю що буде далі і що краще повернути до знайомих страждань. Як мені з цим справлятися?