В партнера психолонічна криза чи вигорання?

Доброго дня, моєму хлопцю 28.Ми зустрічаємось 3 роки,рік живемо разом.У нього це перші серйозні відносини і я перша з ким він почав жити ,я старалась не підганяти його з рішенням і він сам до цього прийшов. Раніше він жив з друзями (пара дівчина та хлопець).Спочатку у мене з ними склались досить гарні відносини,але з часом все якось частіше почала помічати якийсь негатив у свою сторону.Між нами виникали конфлікти через це,але я намагалась йому натякати,що вони поводять себе не коректно і ревнують.Бо він став набагато більше проводити часу зі мною і тд.Коли він перевозив речі то вони навіть не допомогли(маючи машину, в нього тоді не було ще)-пояснюючи це тим що вони проти цього.Через день як ми вже почали жити разом-пішли на вечірку де були ці його друзі.До мене почали підходити спільні знайомі і говорити що його подруга 'поливає нас брудом' і всім говорить 'та він прибіжить до нас через 2 тижні'.Як ми збирались додому вона при всіх почала йому викрикувати 'да ти тепер підкаблучник,ти казав що будеш до ранку гуляти'. Він скандалу там не почав і ми попрощавшись поїхали додому,а дома я йому розповіла все що мені говорили.Закінчилось все тим, що він зірвав спілкування з ними.Так як це були його єдині друзі - він залишився наодинці зі мною.Мої друзі почали допомагати,старались частіше виходити окремо від нас(дівчат)-щоб проводити час в чоловічій компанії.Спочатку він казав,що краще дома зі мною залишиться (і я прекрасно розуміла:різка зміна в житті + втрата друзів важкий період тому не давила). Він інтроверт,тому нові люди та якісь тусовки йому йдуть важко. Недавно його фірма влаштовувала вечірку.Після неї його просто як підмінили.Він важка людина,але тепло і любов я завжди до себе відчуваю.Часом сварки трапляються,але нічого особливого.А зараз він відмовляється з мною проводити час,уникає виходів разом,холодний,твердий,байдужий.Я спробувала з ним поговорити і почула що на вечірці він побачив що життя може бути іншим,там була ніби свобода,а в нас все не так кольорово і він ніби переживає якусь внутрішню кризу.Бо майже весь час проводить тільки зі мною,особистих друзів він немає і немає навіть з ким поговорити. Я переживаю,може він вирішить що таке життя йому більше сподобалось і зробить необдумані вчинки(розійдеться,наприклад). Чи я 'накручую' себе дарма і повинна не перекладати все на себе? Бо мої спроби обійняти,поцілувати,підримати зараз він сприймає якось дивно,що мене ображає. І мені важко це приховувати. Допоможіть порадою - що робити?як себе поводити?