Хочу кохання, але коли отримую то вже не дуже і треба..

Добрий день! Помітила в себе дивну поведінку. Я перша признаюся в коханні хлопцю. В середньому, через 1-2 місяця спілкування, якщо розумію що він мені подобається. Але тільки якщо розумію що між нами все добре, тобто я зможу почути це теж відповідь. І так бувало що я це чула. А от недавно було таке що один сказав мені почекати. Поки він розбереться з собою. Минув час. І от недавно він сказав що відчуває як в нього зароджується любов до мене. І от. Це те що я хотіла отримати. Але розумію що після цього він починає бути мені не цікавим. Тоді, як я призналася і він сказав що не може поки відповісти мені тим самим. Я відчула злість і бажання зникнути. Але я лишилася щоб дочекатися. Мені було цікаво подивитися що з цього буде. Так хотілося щоб він вірив мені. Але я тепер розумію що всі мої якби почуття - іграшкові. Хоча я тоді щиро казала, але тоді він можна відмовив мені і цим розізлив мене, тепер я тільки прикидаюся закоханою. А коли він вірить, мені це подобається, розумію що створила йому безпечне середовище. Подобається йому брехати щоб отримати своє.
В мене ніколи не було стосунків. І не пригадаю щоб щось схоже траплялося раніше. В якійсь мірі ця ситуація мене веселить. Але одночасно я не можу зрозуміти чому ж я так себе поводжу? Чому я не лишила його тоді, а вирішила шось там чекати щоб потім, можливо, зробити йому боляче..