Чоловік ображається на моїх батьків

Доброго вечора! Допоможіть розібратися хто правий, а хто ні в даній ситуації і як мені себе поводити? Справа в тому, що чоловік ображається на моїх батьків, навіть не те щоб ображається, а дивиться на них якось не з доброї точки зору. Він вважає, що вони не старалися для мене і зараз не стараються, і не тому що не можуть, а тому що не хочуть. Так мої батьки і справді не допомагають мені фінансово ніяк, вчитися я теж пішла, не туди куди хотіла, а туди куди вдалося вступити на бюджет, щоб не платити за контракт. І справа не в тому, що не було грошей чи можливості їх заробити, бо я знаю, що вони були. Але просто відкладалися, як я вже потім зрозуміла, на нову машину. Я ніколи нічого не просила в своїх батьків, від слова зовсім. Якось чоловік заговорив про те, що хоче купити мені машину, щоб мені було зручніше з роботою і дитиною, і запитав батьків моїх чи не зможуть вони додати певну суму якої не вистачає. На що вони відповіли, що ні, що в мене є чоловік який повинен мене забезпечувати. Це його тоді теж дуже обурило. Але він жодного разу нічого не говорим їм про це, що його це обурює, лише мені. І крім цього, іноді мама моя насміхається над чоловіком, підколює якимись фразами, якось наче жартома, але чоловіка це зачіпає, зачіпає можливо його самолюбство. І він теж мені це все визказує, що вони самі нічого не досягли в житті, мені не дали фінансовий старт, а його повчають, як треба правильно жити і ставлять це так, ніби він повинен всього сам досягати і мене при цьому повністю утримувати. Я не засуджую своїх батьків, і нічого від них не прошу, я сама можу заробити гроші. Але ось чоловік вважає, що батьки повинні допомагати дітям, якщо в них є така можливість. А я знаходжуся, як між двох вогнів.