Дитяча психологія

Доброго дня! Моєму сину майже 4 роки. Тиждень тому до нас в гості прийшла моя подруга з 1-річною донькою. Подруга розмовляла до мого сина привітно, лагідно, з посмішкою. На руках в неї куйовдилася її донечка. Син підійшов і всівся біля подруги, якось дивно посміхався, потім сів поряд з її донькою на ноги подруги. Покрутився, поклав руки на її руки, почав погоджувати. Запідозрила, що все не так просто. Забрала його від неї під якимось предлогом і зрозуміла, що він збуджений. Вони пробули в нас ще півгодини після того, його туди до них тягнули. Я просто відволікала його на все, що могла придумати, не концентрувати уваги на цьому. Думала, то випадковість одноразова була. Та це вже повторилось ще кілька разів. На жінок, що посміхаються, якось надто радісно дивиться на вулиці, у логопеда були - коли мені його віддавали, то я побачила, що син всівся біля неї і радісно хотів погоджувати руку. На мою руку вдома чіплявся, та я увагу переключала. А сьогодні ми в бабусі нашої не лишилися ночувати, втекли додому, бо він від неї не хотів відходити. Обіймав, гладив її. Свекрусі я не могла нічого сказати, а вона його обціловувала сиділа, а син там балдів. Я тут теж намагалась рох'єднувати їх якось. Все це події одного тижня. Мене це дуже лякає. Як це зупинити? Наскільки це все погано? Або, наприклад, коли я не поряд (похід до логопеда), то взагалі не знаю, що відбувається. До слова! Минулого вересня я вже відучувала його від такого. Тоді його збуджували ноги. І не важливо чиї, дорослі чи дитячі, жіночі чи чоловічі. Він просто бачив, підходив і смикав за пальці. І збуджувався. Тоді за місяць відучила, забувся. Просто чоловіка і мою маму попередила, щоб говорили, що ноги/носки брудні, що я їх ще не помила. В садок дитячий не ходить і не ходив. Що мені робити? Як діяти? Чому це відбувається? Він же дитина. Що це означає? В мене вже страх його взагалі обіймати...