Live:
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 29 minutes тому: «Доброе утро! цитата: «Год я чувствовала себя нормально, созванивалась с ним ежедневно» Ах вот как - целый год Вы чувствоали себя нормально как будто ничего и не было до этого. К»
Виктория Владимировна Носенко
Виктория Владимировна Носенко 15 hours тому: «Добрый день. Поддерживаю вышесказанное коллегами. Больше склоняюсь к версии, что ситуация с партнером актуализировала психологическую травму обесценивания. Поэтому, Ваша психика ищ»
question author 16 hours тому: «Реакція на відповідь № 391490 для Володимир Анатолійович Тарасенко Год я чувствовала себя нормально, созванивалась с ним ежедневно но он по телеф»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Ирк Age: 24

Як зрозуміти чи це созалежність чи ні?

При спілкуванни з коханим я помічаю що мені потрібно більше контакту з ним чим йому зі мною. Для мене щоб відчути що він поручь потрібно його обняти, щось обговорити, бути сконцинтрованим лише друг нв другу. Йому достатньо того що ми в одній кімнаті. Йому подобається грати в ігри на компютері. Мені також, ми іноді граємо разом. Але я не відчуваю це як час проведений разом, скоріше як час коли кожен займається своїми справами. Я намагаюсь не вимагати багото що і виділяти час і на ігри. Іноді мені стає самотньо і я ініціюю обнімашки. Мені це зазвичай допомагає. Але останнім часом декілька раз було так що це не допомогало. Я ніби чорну диру відчуваю в душі і не знаю що з цим робити. Навідь те що ми проводимо час разом не завжди допомагає. Також мене трішки хвилює те що у нас змінилося спілкування. Раніше як ми почали жити разом ми могли 24/7 просто обійматись і говорити про щось. Торкатись і гладити друг друга було чимось особливим. Зараз доторки стають буденністю. Я про це говорила з моїм коханим він говорить що це звичайний розвиток відносин. Іноді я ніби намагаюсь відчути теж саме торкаючись до нього. Знайти ті відчуття. І я не розумію це созалежніть і тому я так себе виду, чи просто у нас різні потреби? А ще я можу його попросити зробити те що я хочу, але я розумію що він може це не хотіти і відчуваю себе винною. При цьому він мене не звиновачує. Краще як на мене зробити те до чого я відношусь нейтрально, але знаю що йому сподобається ніж сказати що мені хотілося б робити але знаючи що він цього скоріш за все не хоче (були моменти раніше коли ми обирали що робити я пропонувала, але бачила що його це не дуже цікавить і ми вибирали щось інше). Він часто пропонує мені обирати что робити, запитує що я хочу робити, але мені дуже складно сказати відверто знаючи що він скоріш за все хоче пограти. Буває й так що мені просто нічого не хочеться. Коли я його про щось прошу він відкликається і допомагає, ніколи не звиновачує, але мені здається що я його обтяжую, хоча я бачу що це не так.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?