Як наважитись на розставання? І чи потрібно розходитись

Я з хлопцем 4 роки разом, нам по 19 років. В нас завжди були складні відносини ,в плані заревнував,обідився-ігнорує і не пише, і все в цьому дусі. Але я вважала,що це через вік , що малі та нерозумні. Зараз, він мене не приділяє навіть банальної уваги :обняти, поцілувати, подзвонити і т.д.. А коли пробую з ним поговорити, то він починає нервуватись і каже щоб ненадоїдала. Лише один раз дав таку відповідь "не вмію показувати почуття" Я вже не раз казала йому, що мене турбує,мені не приємно і що мені не комфортно. Він це все ігнорує. І мені до болю не приємно, що йому все одно на мої почуття, що він знає що мені не приємно, але не старається нічого зробити. Не знаю і не розумію, чому він таке себе поводить, а розмовляти він не хоче ніяк. Потрібно зазначити, що він так поводиться завжди, просто десь більше десь менше. Ця тема мене вже хвилює цілий рік. І я не є щасливою зараз у цих відносинах. Я не відчуваю від нього любові. А про повагу з його сторони , то думаю , її немає, якщо я стільки часу прошу про банальне і він ніяк не дослухається. Також, він є ревнивим і я не розумію, як людині може бути в повсякдень все одно, але до інших ревнує, але він ревнує мовчки( просто ігнорує мене допоки не заспокоється, і це може бути днями). І я розумію, що мені лише 19 і все попереду. Дуже сильно люблю цього хлопця і стараюсь для нього (мушу зазначити, що сама у відносинах також,мабуть, я не є ідеалом, але щодо приділити увагу і повагу, то це точно я маю) Розумію, що нічого не зміниться, просто періодами стає краще, але з часом знову буде цей максимум сварок. І не можу наважитись розійтись, бо просто не уявляю як можу бути без нього поруч.