Live:
Виктория Владимировна Носенко
Виктория Владимировна Носенко 8 hours тому: «Добрый день. Поддерживаю вышесказанное коллегами. Больше склоняюсь к версии, что ситуация с партнером актуализировала психологическую травму обесценивания. Поэтому, Ваша психика ищ»
question author 10 hours тому: «Реакція на відповідь № 391490 для Володимир Анатолійович Тарасенко Год я чувствовала себя нормально, созванивалась с ним ежедневно но он по телеф»
Марта Калина
Марта Калина 15 hours тому: «Добрий день! Те, що з вами сталося (небажані дотики, обмацування інтимних зон, чи погладжування проти вашої волі), це сексуальне насильство, І в цьому немає вашої провини. Ви були»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: aliray Age: 23

Осталась совершенно одна, с кучей проблем, как прийти в себя и не поникнуть ?

Моя проблема номер один - фобия собак. Из-за чего я не могу выйти самостоятельно на улицу уже в течении полугода. Собаки меня никогда не кусали, максимум только лаяли, находилась в одном помещении с питбулем, но моя, вероятно шаткая психика и того не выдержала.. Собак всю свою осознанную жизнь боюсь, периодами, как только происходит ситуация, я снова начинаю бояться, но всегда в одиночку могла потихоньку справиться. Сейчас совсем по-другому, у меня никогда такого не было, я даже в людных местах теряюсь когда вижу собаку, всегда думаю что она почувствует мой страх и не дай боже подойдет ко мне, а я не умею себя контролировать и взять в руки в таких ситуациях. Вторая проблема заключается в том, что я сейчас очень одинока, брошена не понятно за что, молодой человек ушел к своей подруге неожиданно, моя подруга, которая была со мной , за меня всегда, просто резко пропала, оставив меня совершенно одну, она знала что у меня никого нет и уйти без причины было довольно больно Я никогда так надолго не оставалась одна и меня это очень давит, у меня нет ни одной подруги, ни одного друга, мне некому позвонить и выйти просто увидеться Третья проблема - родители. Я живу с мамой и папой. Мама у меня всё ещё гиперопекающая и даже на моё заявление о приёме таблеток, она заявила «а чего ты самовольничаешь, что ты там знаешь». Мечтаю и побаиваюсь жить одной, отдельно. Мама всегда этот диалог сводит к тому, что неужели мне так плохо живется, тут всё готовое, не надо вообще париться, разве мы такие плохие, одна ты жить не будешь, только с парнем, чтоб я не переживала, а если переедешь одна, то мы с тобой не будем общаться. Плюс накручивает меня страхами, я теперь думаю, а вдруг утечка газа, замкнет что-то без моего ведома, а вдруг во сне, вдруг я зайду вечером в подъезд и кто-то за мной пойдет Ещё у родителей есть долг с хорошей суммой и я как будто буду чувствовать себя виноватой, если съеду, мол эти деньги я бы могла отдать им и помочь Не знаю, ужасный период, я очень потерялась, иссякла и не имею понятия как мне двигаться дальше, голова кругом идёт.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?