Любовний трикутник.Як відпустити.

Слава Україні! Шановні психологи,дайте пораду в моїй ситуації.Ми з чоловіком разом 20 років,маємо двох синів.За ці роки було і хороше ,і погане ,але любимо одне одного.Так сталося,що влітку 2021 року я почала спілкуватися з іншим чоловіком,назву його Юрій.Нічого такого я не планувала і не шукала.Просто він їздив на роботу з села в місто на своєму авто і підвозив мене.Ми обоє відкриті в спілкуванні і між нами відразу зав'язалися хороші дружні стосунки.Він уважно слухав,розумів мене,повторював мої жарти.Я спочатку сприймала Юрія,як друга,а він пізніше сказав,що я йому відразу сподобалась.Він одружений.Одного разу,коли я сідала в машину,Юрій взяв мене ззаду за талію.Тоді я почала в нього закохуватись.Ці почуття були мені приємні,до цього я відчувала таке з своїм чоловіком.Потім наша дружба переросла в стосунки.Ми обоє були закохані.У нас був чудовий місяць з таємними побаченнями.Спочатку бути коханкою я не хотіла,ніколи не була в цій ролі.Юрій не наполягав.Потім він почав віддалятися,хоча тоді у нього були проблеми.І я погодилась на інтим.Ще додам,що з чоловіком в той час ми повернули медовий місяць.Я розумію,що це були мої гормони.Ми з Юрієм стали рідше бачитись.Він рідко дзвонив(так було завжди),міг не відповідати і не перезвонювати.Хоча казав,що любить і на запитання про жінок в його житті назвав двох своїх дружин і мене.В той час я готова була покинути чоловіка заради нього,хоча він мені нічого не обіцяв.Потім почалась війна.Наше село більше місяця було в окупації.В цей час Юрій двічі приходив до нас додому,раніше такого не було.Так вийшло,що вже більше року ми не бачились наодинці.Він не робить ніяких кроків,не звонить.Іноді ми зустрічаємось випадково,вітаємось,розмовляємо.Одного разу я запитала,чи для нього між нами все закінчилось.Він відповів,що не закінчилось,але зараз немає можливості.Може,в нього вже і не буде можливості,а я все ще чогось чекаю,багато думаю про нього.Після 20 років в мене виходило швидко відпускати людину,якщо стосунки не складалися.Я розумію,що майбутнього в нас немає,разом ми не будемо.Але сумую за ним.Він давав мені те,чого не вистачає з чоловіком.Не почуваю себе винною,ні про що не шкодую..Нещодавно наснилось,що ми сидимо,тісно притиснувшись один до одного так,що я відчувала його тепло.Потім він пішов,нічого не казав.Для себе розшифрувала,що ми близькі,але не спілкуємся.Може,помиляюсь,просто хочу так думать.Моє запитання психологам:як відпустити і забути і як зрозуміти його почуття і поведінку.Дякую за увагу.