..

Добрий день.Я познайомилась з хлопцем декілька місяців тому,в перший день нашого знайомства він мені дуже сподобався,ми дуже швидко знайшли спільні теми для розмови,я максимально комфортно і відкрито себе почувала поряд з ним,він так само я знала про нього та його сімʼю повністю все,знала про його проблеми і тд.,після нашого знайомства на наступний день він зразу розказав своїм батькам про мене,в нас дуже швидко почались розвиватись події,через деякий час я познайомила його з своїми батьками,він дуже класно з ними спілкувався,розказував мені які вони класні,і хороші люди,наше спілкування завжди було дуже цікавим і відкритим,ми гуляли,їздили всюди разом,ми майже кожен день бачились тому,що сумували один за одним,але були і мінуси я скажем так агресувала час від часу,він також,але ми обговорювали всі ці сплєски агресії і всьо було дальше нормально,наші друзі,знайомі,рідні,всі думали що ми пара але ми так дружили,хоча це дуже дивно якщо ми поводили себе повністю як в стосунках,будували плани на спільне майбутнє,фотографії виставляли в соцмережі де ми разом,ми пробували обсудити тему чому ми ще досі друзі а не пара,та ніхто з нас відповіді конкретної не наважувався дати,в один день я вирішила що візьму ініціативу в свої руки та сама запропоную почати щось більше,та було вже запізно, в цей момент він вирішив для себе що нам краще перестати спілкуватись,я ще цього незнала він приїхав і я зрозуміла що щось не так і вирішила запитати що сталось, він розплакався і сказав: «я зараз роблю найбільшу дурницю в свому житті я тебе дуже сильно люблю але нас треба перестати спілкуватись» я сиділа в дикому шоці,і думала що це якийсь розіграш та коли я побачила сльози на його очах я зрозуміла, що це не жарт,просто сиділа і мовчала,він почав питатись чи всьо окей,чого я мовчу,де мої якісь істерики,де прояви агресії,я сиділа і мовчала бо просто не могла в це повірити і просто розуміла що хочу провести гарний вечір в двох бо знала що він буде останім,мій друг декілька разів за годину часу передумував мов: « може ні всьо будем далі спілкуватись я жити без тебе незможу як я буду без тебе, я тебе люблю», так само через 15хв він знов завершував спілкування.я просто мовчала мені було надзвичайно боляче але я того не показувала,під кінець вечора я попросила забрати мою подругу бо піду з нею гуляти,настав час нашого прощання я з ним попрощалась.мені дуже боляче було після того розставання я майже не виходила з дому і просто напивалась кожен день,і хотіла знати як він там,його друзів мені розказали що він вже 2 тижні не виходить з дому,потім за деякий час мене попустило але я більше нікого не шукала я розбита просто,він найшов собі так скажем дівчину для сексу,вони займались сексом після чого він їй розказував про мене,після того він знов знайшов собі нову дівчину для сексу,буквально кожного тижня в нього була інша,та зараз в нього нікого немає,ми з ним так і не спілкуємся та нещодавно зустрілись на дні народженні спільного знайомого, я слова не змогла сказати до нього,бо він дуже боляче мені зробив,він теж по суті майже зі мною не говорив,ми поводились так ніби ніколи незнали один одного.після цієї зустрічі я знов його бачила ми знов не говорили просто мовчали і дивились один на одного.незнаю це дуже дивно з періоду як ми перестали спілкуватись пройшло майже 4 місяці а боляче по сьогодні,я незнаю що маю робити з цим тому,що нові хлопця знайомляться зі мною дуже добре до мене ставляться,мають серйозні наміри,а я неможу відповісти взаємністю,тому що скучаю за тим хлопцем..(