Question by:
Nasty
Age:
31
Почуття провини під час війни
Доброго дня. Я люблю свою країну, її мову і культуру. Під час війни, стала любити ще більше, цікавлюся історією, захоплююся народом. С дитинства я розмовляла на російській, але мені подобається українська, часто переходжу на неї, заохочую інших. Доначу на ЗСУ. Але мене важко назвати патріотом. Бо на фронт я не пішла би і не хочу, щоб мій чоловік, чи мій батько туди йшли. Я б навіть застерігала їх від цього. Я розумію, що мої почуття, то нормально, що ніхто не хоче, але все одно совість іноді гризе мене. Поряд з війною я розмірковую над тим, що потрібно також відроджувати націю, а не тільки відправляти на поле бою. Щоб виросла здорова нація потрібно, щоб дитина виросла психологічно здорова і в неї повинен бути батько. Ці противорічча в середені мене визивають дискомфорт. Підкажіть, як позбавитись почуття провини з цього питання?
What are these ratings?
Question Ratings
Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.
You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.
If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.
For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.
