Сімейні стосунки

Добрий вечір.Ми з чоловіком в шлюбі 4 роки. Знайомі ще з шкільних років, почали зустрічатися коли мені було 14,ми дуже сильно закохалися одне в одного пройшли через багато нелегких випробувань,але зараз у нас є чарівна донечка. Здавалося б все ж ідеально але нажаль не так.Чоловік єдиний син в сім’ї, ( тато помер ще давно)а його мама живе сама і дуже помішана за сином. Вона була проти мене ще коли ми планували весілля але чомусь я цього не помічала, але з роками моє терпіння вже не витримує. Так вона живе далеко ми не бачимося часто, та все одно після зустрічі з нею залишається на душі якийсь осад.Ну якщо коротко вона дуже важка людина.Так чоловік її любить і поважає я це бачу і я до цього не проти але його відношення до мене останнім часом дуже змінилося.Ми не можемо дійти до компромісу, він взагалі не чує що я йому кажу,коли я хочу поговорити з ним і вирішити наші проблеми постійно виходить що тільки мені все не добре, тобто бачить тільки мої помилки) взагалі за 4 роки шлюбу не відчуваю те кохання яке було колись між нами. Не можу ніяк достукатися до нього і це мене просто вбиває з середини😢 я хочу щастя, хочу щоб він трішки більше приділяв мені уваги,тому що таке відчуття що я просто зручна дружина яка виконує свою роботу😔 та щей до того його мати постійно суне ніс не в свої справи. Багато разів думала щоб розійтися але незнаю чи просто зможу я далі без нього) він завжди мене підримував у всьому завжди допомагав та коли ми одружилися він дуже змінився. Що мені робити в такій сетауції як краще діяти?…