Сімейні стосунки

Question

Добрий вечір.Ми з чоловіком в шлюбі 4 роки. Знайомі ще з шкільних років, почали зустрічатися коли мені було 14,ми дуже сильно закохалися одне в одного пройшли через багато нелегких випробувань,але зараз у нас є чарівна донечка. Здавалося б все ж ідеально але нажаль не так.Чоловік єдиний син в сім’ї, ( тато помер ще давно)а його мама живе сама і дуже помішана за сином. Вона була проти мене ще коли ми планували весілля але чомусь я цього не помічала, але з роками моє терпіння вже не витримує. Так вона живе далеко ми не бачимося часто, та все одно після зустрічі з нею залишається на душі якийсь осад.Ну якщо коротко вона дуже важка людина.Так чоловік її любить і поважає я це бачу і я до цього не проти але його відношення до мене останнім часом дуже змінилося.Ми не можемо дійти до компромісу, він взагалі не чує що я йому кажу,коли я хочу поговорити з ним і вирішити наші проблеми постійно виходить що тільки мені все не добре, тобто бачить тільки мої помилки) взагалі за 4 роки шлюбу не відчуваю те кохання яке було колись між нами. Не можу ніяк достукатися до нього і це мене просто вбиває з середини&#128546; я хочу щастя, хочу щоб він трішки більше приділяв мені уваги,тому що таке відчуття що я просто зручна дружина яка виконує свою роботу&#128532; та щей до того його мати постійно суне ніс не в свої справи. Багато разів думала щоб розійтися але незнаю чи просто зможу я далі без нього) він завжди мене підримував у всьому завжди допомагав та коли ми одружилися він дуже змінився. Що мені робити в такій сетауції як краще діяти?…

Віталія Юріївна Мельник · Answer

Добрий вечір. [quote]Так чоловік її любить і поважає я це бачу і я до цього не проти але його відношення до мене останнім часом дуже змінилося[/quote]
Ви повязуєте зміну відношення чоловіка до вас із його мамою?
[quote]що таке відчуття що я просто зручна дружина яка виконує свою роботу&#128532; [/quote]
Можливо це так і є? А в чому ваша зручність?
[quote]Що мені робити в такій сетауції як краще діяти?…[/quote]
Говорити з чоловіком, напевне. Не вистачає знань про себе, аргументів - можливо зверніться в індивідуальну роботу.

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

Доброго ранку!
[quote]Так чоловік її любить і поважає я це бачу і я до цього не проти але його відношення до мене останнім часом дуже змінилося.[/quote]
Співчуваю вам. І водночас хочу звернути увагу на побудову речення вище. Не самі слова, а змістовний і сенсовий зв'язок між першою і другою частинами. Зважаючи на це, можна припустити, що вам здається, ніби чоловік віддає перевагу матері, а не вам. Це так? Можливо, відчуваєте ревність до неї?

[quote]Що мені робити в такій сетауції як краще діяти?…[/quote]
Діяти, не розуміючи, що відбувається - марно. Спочатку варто усвідомити модель ваших стосунків, їхню динаміку. А її, до речі, не можна вважати позитивною, про що свідчать ось ці моменти 
[quote]Ми не можемо дійти до компромісу[/quote]
Про які компроміси йдеться?
[quote]він взагалі не чує що я йому кажу[/quote]
А що ви йому кажете? Ваші звернення до нього більше схожі на критику, докори чи на пропозиції? 
Як виражаєте свої почуття та емоції?
[quote]коли я хочу поговорити з ним і вирішити наші проблеми постійно виходить що тільки мені все не добре, тобто бачить тільки мої помилки[/quote]
Ваші актуальні проблеми - назвіть їх?
[quote]взагалі за 4 роки шлюбу не відчуваю те кохання яке було колись між нами.[/quote]
З часом закоханість може перевтілись в кохання. Ви різницю між ними помічаєте?
[quote]я хочу щастя, хочу щоб він трішки більше приділяв мені уваги,тому що таке відчуття що я просто зручна дружина яка виконує свою роботу&#128532;[/quote]
В якому вигляді увага чоловіка є для вас бажаною?

[quote]Багато разів думала щоб розійтися але незнаю чи просто зможу я далі без нього) він завжди мене підримував у всьому завжди допомагав[/quote]
З розлученням, вважаю, не варто поспішати. А от спробувати розібратись в собі, в ситуації, в можливостях подолати кризу в відносинах буде доречно.
Між іншим, кризи трапляються в кожній сім'ї. Кажу це без перебільшення. Хтось їх долає, а хтось, не витримавши їхнього тиску, пускається навтьоки. Тому важливо побачити реальність об'єктивно, встановити причини і знайти ефективні способи вирішення проблем.

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

[quote]Ревність не відчуваю, я навпаки рада тим що він спілкується з мамою просто раніше вона більшості жила закордоном, чоловік виріс з дідусем та бабусею.тому я підтримую їхні стосунки нічого проти не маю.[/quote]
Хай так. Але ж мамі чоловіка приділили в дописі чимало уваги... 

[quote]Не можемо дійти до розв’язання проблеми, вони не до кінця вирішені.Я людина яка не тримаю все в собі, якщо мене щось турбує то я хочу це обговорити, а він навпаки все тримає в собі раніше він взагалі не хотів навіть сісти зі мною і щось обговорити[/quote]
З позиції його звичної моделі ваші розмови і намагання поділитись почуттями, ймовірно, спримаються як напад, як прояв агресії. Тому він може ще більше зачинятись в собі. Це про неспівпадіння у способах спілкування і обміну емоціями. І не варто сподіватись, що воно саме по собі механічно налагодиться. Питання більш складне. Розгляньте можливість звернутись по допомогу до сімейного психолога.

Віталія Юріївна Мельник · Answer

[quote]Іноді пов’язую,бували такі випадки коли він дещо вирішить з мамою а я тільки потім можу дізнатися що і як.[/quote]
Прикро. [quote]Коли я сказала йому що хочу звернутися до психолога то його відповідь: так тобі потрібно, ти постійно агресуєш постійно не задоволена.[/quote]
Він просто не знає, що коли у вас зявляться кордони, то ваша агресія набуде іншого характеру, і невідомо чим ще все закінчиться)
Почніть роботу індивідуальну, будь ласка

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

[quote]Так він постійно каже що я тільки хочу посваритися з ним. Що я все близько сприймаю до серця, що я сама все собі видумала. Коли я сказала йому що хочу звернутися до психолога то його відповідь: так тобі потрібно, ти постійно агресуєш постійно не задоволена.[/quote]
На жаль, він так сприймає. Силою нічого не вдієш. Потрібні інші кроки з вашого боку. Передусім, вам в собі розібратись - чи справді ви занадто чутливі? Чи, можливо, чоловік боїться відкритись і зустрітись із власними страхами та обмеженнями?

Павел Леонидович Басанский · Answer

Доброго дня!
[quote]він навпаки все тримає в собі раніше він взагалі не хотів навіть сісти зі мною і щось обговорити[/quote]
[quote]я навпаки рада тим що він спілкується з мамою просто раніше вона більшості жила закордоном, чоловік виріс з дідусем та бабусею[/quote]
Чоловік пережив в дитинстві травму покинутості - закрився в собі, не довіряє (психологам в тому числі), але, при тому, ще й ідеалізує свою токсичну матір, знаходиться під її впливом - тобто там все складно. Тому шанси у Вас щось виправити мізерні. Все, що могли у відносинах, Ви вже зробили. 
Тільки залишилось попрацювати над собою, щоб розпрощатись з власними ілюзіями. Краще з психологом.

Євгеній Мишенко · Answer

[quote]але хочеться щоб ми робили всю домашню роботу разом[/quote]
хочіть скільки завгодно! чому так має бути? 
На одному туалеті також разом сидіти?
В Індонезії пару, яка хоче одружитися на 2 тижні приковують наручниками один до одного. Щоб вони зрозуміли, що означають слова: "Всегда вместе" та "я без тебя жить не могу"
 Відредаговано автором 29-06-2023 13:41:59

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини

Авторизація

Сімейні стосунки

Відповіді психологів