Як перестати залежати від його думки?

Часто чую, що стосунки мають приносити задоволення. А в мене так не виходить зовсім, дуже багато непорозумінь, невдоволення, образ. Нічого змінити не виходить, перш за все тому що щоб щось налагоджувати, на словах він згоден, на справі ніякого діалогу і тільки моя ініціатива, тож я почуваюсь нав'язливою і непотрібною.
Думати в сторону розлучення я боюся, бо боюся бути для нього поганою – невдячною за всі його старання і вклад, винною в тому що все зіпсувала. Як змінити щось не знаю. Не можу переключитися на себе, на свої інтереси і інші сфери життя, дуже багато думаю про стосунки і турбує невдоволення ними, безпорадність, неможливість що змінити, що вирватися. Як перестати залежати від його думки? Адже навіть не факт що для нього буде погано, якщо ми розійдемось, можливо це тільки мої уявлення про те, як він це сприйме. А підняти цю тему страшно. Можливо справа взагалі в тому що це я не вмію будувати стосунки, не вмію правильно поводитися, не знаю як, а все могло б бути нормально. Я вже навіть не знаю як я хочу щоб було, але відчуваю що так як є мені не добре. Часто плачу і відчуваю ніби мене розриває зсередини. Я б хотіла змогти хоч щось з цим зробити. Чому я не можу просто не думати про стосунки з чоловіком, а зосередитися суто на дітях, роботі, хоббі, своїх справах? Весь час сильно переживаю про стосунки. Це дуже мене виснажує. Я б хотіла в стосунках спілкування, підтримки, інтересу, спільного проведення часу, задоволення, щоб обоє були зацікавлені в цьому.