Question by:
Христина.
Age:
29
Взаємовідносини з чоловіком.
Вітаю!
Мене звати Христина. Сама нещодавно розпочала практику психологічного консультування. Мені цікавий досвід досвідченіших колег, що працюють у цій сфері вже багато років. Це, власне кажучи, і привело мене на цей сайт.
Очевидно, що психолог не може ефективно працювати з клієнтами, якщо сам страждає через невирішені проблеми у житті. Саме тому я вирішила скористатися даним сайтом, і, якщо виникне потреба, готова відвідати ще декілька консультацій в обраного спеціаліста.
Тепер перейду до самої суті питання.
Я знаходжуся у шлюбі вже більше року ( загалом - 7 років відносин), але ніколи не було відчуття, що чоловік - моя доля. Думками я перебуваю деінде, у якомусь вигаданому світі, де я щаслива з абсолютно іншою людиною.
Тим не менш, я продовжую ці стосунки, незважаючи на внутрішній супротив. Я відчуваю себе невдячною та винною цьому чоловікові, через те, що він неодноразово допомагав мені та моїй родині. Також він є досить уважним до моїх потреб.Намагається робити те, що в його силах. Він дійсно хороша людина.
Для мене є звичним довіряти власним відчуттям, інтуїції, але наразі остання мене підводить. Я вже ніби не належу собі.
Постає запитання: якщо мене не влаштовують ці стосунки, чому я не можу нічого змінити? Може, це мій хрест ( це я жартома, звісно:)?
Буду вдячна почути вашу думку з цього приводу.
Мене звати Христина. Сама нещодавно розпочала практику психологічного консультування. Мені цікавий досвід досвідченіших колег, що працюють у цій сфері вже багато років. Це, власне кажучи, і привело мене на цей сайт.
Очевидно, що психолог не може ефективно працювати з клієнтами, якщо сам страждає через невирішені проблеми у житті. Саме тому я вирішила скористатися даним сайтом, і, якщо виникне потреба, готова відвідати ще декілька консультацій в обраного спеціаліста.
Тепер перейду до самої суті питання.
Я знаходжуся у шлюбі вже більше року ( загалом - 7 років відносин), але ніколи не було відчуття, що чоловік - моя доля. Думками я перебуваю деінде, у якомусь вигаданому світі, де я щаслива з абсолютно іншою людиною.
Тим не менш, я продовжую ці стосунки, незважаючи на внутрішній супротив. Я відчуваю себе невдячною та винною цьому чоловікові, через те, що він неодноразово допомагав мені та моїй родині. Також він є досить уважним до моїх потреб.Намагається робити те, що в його силах. Він дійсно хороша людина.
Для мене є звичним довіряти власним відчуттям, інтуїції, але наразі остання мене підводить. Я вже ніби не належу собі.
Постає запитання: якщо мене не влаштовують ці стосунки, чому я не можу нічого змінити? Може, це мій хрест ( це я жартома, звісно:)?
Буду вдячна почути вашу думку з цього приводу.
What are these ratings?
Question Ratings
Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.
You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.
If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.
For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.
