Live:
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 1 hour тому: «Ви дуже багато написали, з чого слідує висновок, що під керівництвом психолога потрібно змінювати світогляд - ставлення до себе, людей та світу. Процес цей досить тривалий. І розп»
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 2 hours тому: «Прочитав, что Вы написали, я поняла, что нужна помощь в восстановлении общения и близости с мужем. Проблема ваших отношений заключается в неумении эффективно общаться не переходя »
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 3 hours тому: «На жаль, закоханість не гарантує щастя: вона буває нерозділеною, хворобливою, токсичною. І досить складно розлюбити людину за власним бажанням. Кохання часто залишається надовго »
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Оксана Age: 44

Я хочу жити

Доброго дня.
Я вже задавала нещодавно питання про сина .
Прислухалася до всіх порад.
І честно кажучи дуже вразила відповідь Павла Леонідовича.
В підсвідомості я вже розуміла, що він правий. Але зараз знаю це напевно.
Ці дні були для мене переломними.
Я змирилася з ситуацією с сином.
Так, це було боляче, я проплакала, багато продумала...
Я не хочу щоб він робив вигляд любові і співчуття, аби я була спокійна.
Павло Леонідович процитував кожну мою фразу і є правий.
Наразі я все усвідомлюю.
Трошки про себе- в житті я дуже акуратна, ввічлива, хозяйновита , багато друзів. Але я токсична саме з близькими. Мені нібито завжди не вистачає уваги. Мені здається що мене весь час знецінюють.
Якщо копати глибше, мені і в дитинстві не вистачало уваги.
Та дитинство- це окрема тема.
Не буду розповідати про все що було у житті, вже боюся. Бо скажете, що це тиск на жалість. Просто в підсумку всіх подій я така...
І можно б було з цим жити, але як ви пам' ятате, тільки лікувалася від раку мозку.
Упевнена , спрацювала справжня психосоматіка.
Я хотіла бути значущею для близьких і на жаль таким чином і стала.
Та і просто пух мозк від постійних тривог та хвилювань.
А у мене є ще молодша дитина. І я не хочу щоб ця кака повернулась.
Так, Ви скажете що треба опрацювати з психологом і навіть між лікарнями є час це робити.
Але справа не тільки в часі. Банально- не потягну фінансово. А не дивлячись на це всеж хочеться жити.
Дайте будь ласка рекомендації щодо аутотренінгів, афірмацій на яку тему, літератури тощо.
Я впевнена якщо немає грошей, це не привід опускати руки.
Мій чоловік часто каже ніби в шутку : Ти така як теща
Я розумію маму і вже не ображаюсь, адже тоді вона діяла, як могла, в міру свого виховання та поглядів.
Алеж я не хочу бути схожа на неї.
І ще, моя донька, 12 років хоче стати психологом. Я гадала що це забаганка одного дня. Але вже 3 роки пройшло і своєї думки вона не змінила. Читає дорослу психологічну літературу. І розповідає такі речі, що будь який дорослий не розуміє.
Порадьте будь ласка теж літературу, доступною її мовою розширити свої знання в психології. Може щось основне, головне
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.