Невизначеність чоловіка по відношенню до мене

Добрий вечір. Мені дуже потрібна консультація по моїй ситуації. З чоловіком знайомі близько 10 років, обом по 40, розлучені. Періодично зустрічаємось у нього, тому що я проживаю з дитиною, а він сам. Виглядає це так - він телефонує і заїжджає за мною, я намагалась ініціативу від себе проявляти, але він щоразу був зайнятий. За цей час у нього були стосунки рік, то протягом року, коли він жив з іншою дівчиною, ми не зустрічалися. У мене також були стосунки, під час яких у нас також була пауза. Але ми постійно повертаємось один до одного. Точніше ініціатива йде від нього, а я її завжди підтримую. Під час інших стосунків, його чи моїх, ми дізнавались про них із соціальних мереж, а не обговорювали, що з'явилась інша дівчина у нього чи чоловік у мене. На даний час кілька місяців ми зустрічаємося у нього, досить часто. Маю ключі від його помешкання, може піти на роботу, залишити мене саму, але не пропонує з'їхатись (моя дитина вже доросла і самостійна). Не пропонує навіть мінімум моїх особистих речей залишити, а це мені дуже не зручно. З друзями категорично не знайомить, може вранці залишити мене у себе вдома і піти до своїх друзів. В його плани життя входить народження дитини, про що неодноразово казав, на що я відповідала якщо так станеться, то буду народжувати. Моє питання в наступному, якою має бути моя поведінка щоб почати жити разом? Чи варто говорити з ним про це? Тому що вся ініціатива повністю на ньому. Моя ініціатива ним не сприймається і не приймається. Чомусь дуже не хочу цієї розмови починати, знаю, що правильно щоб він почав. Дякую за можливість почути думку психологів.