Як зрозуміти чого насправді хочеш від життя?Як знайти себе?
За час вагітності я відкривала онлайн-магазин одягу (що провалилось), займалась репетиторством, що вимагало купу часу на підготовку в спробах довести урок до ідеалу. Згодом я знайшла купу причин чому зараз я змушена відмовитися від роботи репетитором ( +була вагітна на останніх термінах).. Коли зʼявилась дитина думки про самореалізацію відклались на рік. Я була вся в дитині. Але потім я знову взялась за пошуки, бо дитина підросла і зʼявилось більше вільного часу. Ходила до психолога пропрацьовувати травми (1- було багаторазове сексуальне насильство, 2 - відносини з мамою). І за цим прийшла ідея спробувати себе в психології, хотіла вступати на навчання, але коли почала готуватись до екз, зрозуміла що мене цікавлять лише теми, що стосуються мене самої, тому залишила це як хоббі. В цей момент в чоловіка зменшується дохід - і я вимушена відкласти роботу з психологом. Встигли пропрацювати насильство, але інше - ні. І в цей період я повернулась до своєї спеціальності думками. Я почала вчити далі англ і надолужувати, бо була перерва. І готувалась до екз. Я подумала: «Досить займатись маячнею, треба продовжувати йти по шляху, який почав». Я вступила на бюджетне місце до університету на свою спеціальность на магістратуру. І ЯКИЙ МІЙ ПОДИВ ЗАРАЗ, БО ЗАМІСТЬ РАДОСТІ Я ВІДЧУЛА ВІДЧАЙ. Радісним був лише сам факт, що я змогла, але сумно, бо розумію що я не маю на це бажання. Відчуття, що вся ця освіта, вся ця інтелектуальна робота мене виснажує і обтяжує. Що це не моє бажання, Мама щаслива, що доня вступила!І ідея ж була МОЯ!
Я не розумію себе! Навіщо? Щоб що? Заслужити мамину любов знову? Але чи готова я ще 1,5 року прожити в стресах вивчаючи те що не подобається? А потім ще й піти по спеціальності! Мм, не життя а мрія!
Мучає відчуття провини, що я займаю чуже місце, що я нездара, яка в 24 не знає, що вона хоче. Навіщо було здавати екзамени, подавати документи, якщо не хочеш навчатися ! Ситуація - жах..
А ще зараз прийшла думка в голову про «спробувати робити манікюр» . Чому? Бо я творча людина, я гарно малюю, я собі роблю манікюр і це мені подобається. Це робота, яка не тяжка інтелектуально. Але чесно я боюсь щоб ця спроба також закінчилась провалом. Чоловік про всі ці «пошуки» знає, підтримує, але чесно вже навіть перед ним соромно за це. Відчуваю себе дитиною малою, яка не знає що хоче, в той час як однолітки вже наповну заробляють гроші!
Question Ratings
Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.
You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.
If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.
For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.