Апатія,вигорання

Доброго дня дорогі психологи ,пишу на сайт бо перебуваю в пригніченому стані через незнання куди рухатися далі.Скоро я закінчую університет,коли я була студенткою було все зрозуміло : потрібно навчатися ,якось розвиватися і при можливості працювати ,я була в комфортному для мене середовищі студентів. Зараз я у пошуках роботи,висилаю резюме на цікаві для мене вакансії але відповідей 0.Навіть освіта за кордоном не гарант що тебе хоч кудись візьмуть .Всі хочуть щоб була освіта і при тому багато років стажу ,але де його взяти. У мене вже був досвід роботи у двох фірмах,але навіть цього недостатньо .Ніхто не присилає відповідь ,не позитивну ні негативну .Не знаю що в мені не так .Бачу що мої знайомі роблять якісь свої проекти ,відкривають студії ,викладають і я здаюсь собі невдахою на їх фоні .Зараз додатково ще пішла на курс творчий , може там мені якось добре піде. Мені завжди хотілось щоб батьки мною гордились, а зараз вони мені далі допомагають фінансово , а в мене немає жодного свого доходу .Була лише зарплата від останнього стажу ,але вона вже закінчилась. Пробувала працювати на фізичній роботі , але там для дівчини важко ,треба таскати важкості на рівні з хлопцями.Та й сумно працювати в такій сфері після університету ,знайомі шуткували на цю тему типу на машину збираєш,або це моє сприйняття .Апетит у мене поганий ,нікуди не хочеться виходити. Підскажіть як перестати себе жаліти і знайти себе в житті .