Обсесивно-компульсивні дії

Вже котрий рік(наразі більш загострено) моєю проблемою є нав'язливі думки, тривожність, обсесивно-компульсивні дії, дереалізація погана концентрація уваги, яка почала серйозно заважати моєму життю та займати, як мінімум 80% моїх думок. Кожного дня я переживаю одну і ту ж тривогу за установкою, що якщо я не зроблю *щось*, то станеться*щось погане*. Спочатку, два-три роки тому, це було доволі непомітним явищем, яке можна було легко прибрати з голови і робити свої справи далі, але зараз це провокує усі мої запізнення, компульсивні дії з того щоб зробити якусь побутову річ, переросли в якісь звуки чи дьоргання в якійсь кількості, щоб заспокоїти якісь абсурдні думки і поки я цього не зроблю, я не можу продовжувати іншу діяльність. Це трапляється дуже часто, навіть на вулиці, що виглядає дуже дивно, особливо коли я спішу. Був не один момент, коли доводило до сліз те, що я не можу зупинитися компульсивно перевіряти все навкруги, щоб вийти з дому і навіть зараз я пишу це і відганяю одні думки іншими, якимись спогадами. Це мій основний спосіб боротися з нав'язливими думками. Мій потік мислення дуже швидкий і інколи я навіть не слідкую за ним, а він далі продовжується в моїй голові в різних руслах, поки не зайде до триґерних тем і я не зреагую. В голові одночасно і пустота, і купа інформації. Я часто загострюся на якихось деталях, на які, напевно, звичайні люди не звертають уваги. Чи то якісь вивіски, листки з дерев, листівки на асфальті, якісь речі на перефирії мого зору. Це відбувається не тільки на самоті, а і в соціумі, на прогулянках з людьми. Я не можу фокусуватися на одній речі і через це я зтикаюся з дереалізацією та поганою орієнтацією. Також завжди були присутні проблеми з формуванням думок та тривогою, літанням в хмарах перед розмовами з іншими людьми, окрім близьких. Інколи я можу не розуміти що говорю і випалити щось не за темою, або щось нетактичне, незрозуміле. Так само і зробити, і в ітозі не мати змоги пояснити навіщо. З приводу мого самопочуття я не можу сказати нічого конкретного. Я не ідентифікую себе з кимось чи чимось і мені важко розуміти власні дії і емоції. Почуваю себе втрачено через сукупність усіх цих речей і я вже не знаю, що я можу з ними зробити. Мені важко залишатися наодинці з своїми думками, бо я розумію, що це буде чергове самокопання і купа триґерів. Перелічені способи не довготривалі і які б не були старання, мій стан погіршується. Як приклад, це повідомлення скопійоване 11-15 разів через нав'язливі думки