Погана мама,постійно роздратована.

Моїй доньці 1.5 рочків
Чоловік знаходиться на війні з самого народження дитини.
Як народилась дитина ,ми були поряд з свекрухой ,це тривало около року.І мені постійно казалось ,що вона краще в усьому , що дитина її мамой назве а не мене, всі постійно казали що дитина копія бабуля,і все що стосувалося дитини вони напряму у свекрухи питали ,а не в мене.
Я дуже ревнувала, боялася і коли дитині виповнилось рік.Ми переїхали в свою квартиру.Чоловік приїжджав на день народження дитини, відпустили на 2 дня і знову повернувся на війну.І через місяць дізналися,що чекаємо ще одну дитину.В цей час я з донькою була сама .
Я іноді навіть не можу ще досі признати себе мамой,а її донькою.Іноді не хватає сил на ігри чи свіже повітря,постійно роздратована,її істерики і плач виводять мене з себе.
Вона постійно капризуляє,відмовляється їсти чекає тільки суміш ,все вимагає сльозам чи істериками.Я себе тримаю ,але в думках саме погане,хочеться і по попі надавати і по рукам ,накричати,в іншу кімнату вивести,лиш би вона мовчала.Відмовляється їсти ,це у нас прям дуже тяжко проходить ,може плакати ,вимагати мультик ,без мультика ну ніяк не сяде ,і я починаю дратуватися ,мене це виводить,бо не поїсть значить буде цілу ніч хникати ,а колихати напротязі ночі мені тяжко ,бо зараз маю 7 місяць вагітності.Думки іноді ще похуже бувають.Потім я це розумію і просто в іншій кімнаті плачу ,часів 2,поки дитя спить.Я намагаюсь тримати себе в руках ,але іноді це тяжко.
А як тільки приїжджає свекруха ,вона себе чудово веде,ніяких істерик, а зі мной вона істерить 24/7.Просто іноді вже опускаються руки, я люблю свою дитину більш за все але іноді вона мене прям виводить ,до ненависті.Бачу як вона гарно з свекрухой веде себе ,і розумію що я погана мама,що вона була би кращой,що дитині з нею було би краще,що я тут лишня.