Не можу вибратися з токсичних стосунків

Мені зовсім немає з ким поділитися цією проблемою і отримати пораду без осуду. 4 роки назад я познайомилася з чоловіком, який був одружений і запропонував мені стосунки. Я йому відмовила, тому що подібного роду стосунки мені були не цікаві. З цього моменту почався мій жах. Біля року він вмовляв мене і не давав проходу (ми повʼязані по роботі, тому часто бачилися), я відмовляла. Але одного разу він прийшов до мене і сказав, що все усвідомив, він любить тільки мене і розлучається і я вирішила спробувати. Він робив мені безліч компліментів, писав вірші, все здавалося ідеально, як буває у книжках. Але через деякий час він різко повідомив, що знову все усвідомив і кохає він все ж дружину. Через декілька днів знову зʼявився із зізнаннями у нереальному коханні. І подібні ситуації повторювалась десь близько року. За цей час я безліч разів завершувала ці стосунки, але кожен раз він повертав мене зізнаннями, подарунками і якимись діями (типу пошуку спільного житла). Ми зіштовхувалися із його дружиною, так як він їй розповів через кого хоче розлучення. З часом він все менше і менше вибачався і тільки жорсткіше ставали його вихідки. Тоді на одну із ситуацій де він черговий раз зрозумів, що я йому не потрібна я знайшла сили в собі дуже різко його послати і не йти більше на контакт. За цей час не спілкування (десь рік) він налагодив стосунки з дружиною. Але все ж час від часу намагався дзвонити мені. Спочатку я ставилась вороже, але через рік-півтора мені ставало шкода його, що я його ображаю, він цікавиться як у мене справи, а я так відношусь… ну і ось ще через 9 місяців такої «дружби» (де я то неймовірно цікава, то зі мною нема про що йому розмовляти) це виявилась не дружба. І тепер він знову вмовляє мене на стосунки, тільки на умовах, що він ніколи не розлучиться, тому що на його думку я не готова до серйозних стосунків і все одно крім нього ні з ким бути більше не зможу, тільки він мені близький і мені потрібно прийняти таку свою долю.Це настільки принизливо чути такі пропозиції. Я знову звісно послала його, але мені дуже погано. Я сама винна, що кожен раз починаю спілкування з людиною, яка дуже погано до мене відноситься. Ще й той факт, що він одружений робить із мене дуже погану людину. Я дуже хочу щоб усе це закінчилось, але мені дуже страшно уявити, що ми не будемо спілкуватися, в мене почалися навіть панічні атаки і зник нормальний сон. У мене просто не виходить не взяти слухавку. Пишу це і дуже боюсь осуду, це взагалі можливо пережити і жити нормальне життя?