Не знаю,як вирішити турбуюче питання

Добрий вечір,
Допоможіть будь-даска, я не знаю куди йти з цією проблемою.
До народження дитини в нас з чоловіком, взагалі не було суперечок.
А як почалася війна,я не можу прийняти те, що мій чоловік дивиться пропаганду рф і підписаний на ворожі пабліки. Його ютуб також це відображає. Він з Прибалтики,російськомовний,познайомилися ми тут в Европі.Він дуже добра людина люблячий,відповідальний, я ціную його.Взагалі, коли його зустріла, закохалася якось одразу,ще він мені здавався дуже рідним. В нього бабуся по маминій лінії з України.
Коли я 10 років тому виїхала з України, патріотизмом від мене і не пахло,здавалось,що я їй не потрібна і з легкістю,після університуте я поїхала будувати життя сама внікуди.. Коли почався Донбас дуже переживала.В мене завжди була чітка позиція щодо рашки,але ніколи від чоловіка,я не чула поганого про Україну,я вірила,що людина розуміє це так,як і я, в ці теми не лізе,бо не знає.Пару раз, коли бачила,що його батько дивиться сумнівних блогерів і любить путлера,розплакалась,не стрималась.Його батьки обожнюють рашку,батько був у Афгані в 19 років,мама повністю живе мозком батька,поки ми жили з ними я просто мовчала, вони також .Коли нашій дитині був рік,почалася повномасштабна вже війна і я думала,що у людей відкриються очі,але натомість я почула від нього " где были 8 лет" ,офігела. На мої переживання і сльози із-за війни я ще і отпримала морального ляпаса,що мені б краще думати про наші проблеми....Незабаром моя мама переїхала до нас,це вийшло просто типу,вона не може спокійно там жити(серце,тиск)побуде в нас поки, допоможе з малою,а я маю можливість піти на роботу. Звичайно, я відчула себе ще вразливішою, я з маленькою,тут мама приїхала за війни,яка теж періодично в істериці з неприйняттям того,що вона живе в нас.Коли я хотіла,щось йому розповісти,завжди чула агресивну відповідь,що я його хочу в чомусь "убедить".Він сказав,щоб ми не сперечалися,давай цю тему не піднімати.Я не можу поділитися з бликою людиною тим,що болить.Коли питав чому сумна,я плакала і часто мовчала.. він заспокоював.
Зараз після декількох розмов з поясненнями і істерик ,він думає,що в мене пмс і це просто треба перечекати.Але як тільки ця тема, завжди викликає конфлікт,бо він говорить якісь фрази, щодо України, які мене дуже ранять або злять,винуватить Україну.Часто старається погасити конфлікт,бо в нього немає бажання сваритися,або він устал,не називає речі своїми іменами.Людина просто не осуджує все, що відбувається і мене це страшить. Я вже просила не дивитися,повідписуватися,бо я знаю,що йде постійна інформація,він явно її слухає десь по дорозі, а потім подає як свою думку. Найгірше те, що мої почуття до нього кудись просто випаряються,його якості,які я ціную просто нівелюються,він став чужим. З кожним днем я все більше думаю про розлучення, при тому, що розумію,що це неправильно,в нас були класні відносини, прекрасна дитина,спільний будинок.Я теж не можу ставити якісь ультиматуми, бо я так хочу. А він не бачить проблеми, продовжує дивитись контент з рашки,при цьому живучи зі мною.
Я не зможу змінити його думку і відчуваю провину за те, що так проявляюсь щодо нього, йому теж важко, бо раз на місяць в мене це стримування своїх емоцій приводить до істерик,старанно не говорячи на "цю тему" виливається в сльози і претензії,бо мене це постійно під\'їдає і найстрашніше відображається на почуттях до нього.В нас наче тепер намає про що говорити,окрім дитини та буденності. Я відчуваю зраду близької людини, розчарування та розпач,але бачу,що він не сприймає це серйозно.Я вже не дивлюсь новини,бо відразу ассоціюю все з ним,переживаю це в собі, стараюсь не говорити на цю тему,бо окрім болю це нічого не принесе. Багато чого мене трігерить і дратує, навіть тепер просто в спілкуванні, але я просто живу подавлена,бо колись свідомо вибрала його.
Я не знаю, чи правильно було б йому сказати про свої згасаючі почуття до нього, адже це може виглядати просто, як маніпуляція.
Що робити з собою.
.. Про що ми будемо просто говорити в старості, це ж вже на всё життя.
Будь ласка,допоможіть.
Дякую за увагу і ваш час