Як позбутися уявного друга у своїй голові?

Всім привіт. Мене звати Микита, я звичайний хлопець, мені 27 років, скоро 28. Працюю економістом у бюджетній установі. Живу з дівчиною вже 2 роки, скоро збираємося одружитися. У шкільні роки я був діджеєм шкілької дискотеки, мені дуже подобалась ця робота, я почав захоплюватись написанням електронної музики, навіть у той час на назбирані кошти придбав відповідну програму для її написання. Навіть випустив кілька треків, вмикав їх під час дискотек, публіці наче подобались. Проте моє захоплення не схвалювали батьки. У мене була мрія працювати діджеєм у якомусь клубі, але мене батьки змусили вступити в універ на економіста, 5 років платили мені за контракт. Довелося покинути своє захоплення і вчитися на те, що мені не цікаво. Електронну музику міг хіба що слухати (не свою звичайно). Після універу мене батьки влаштували на ''престижну'' роботу у вищезгадану бюджетну установу. Єдиний плюс - гарна зарплатня, проте ця робота мене бісить, виснажує, ходжу на неї через силу, але куди діватися, іншого вибору у мене зараз немає, йти на тяжку фізичну роботу я теж не хочу. Доводиться миритись, бо потрібно за щось виживати. Але рік назад я почав після роботи прослуховувати електронну музику, щоб якось розслабитися після емоційно важкого робочого дня (а у мене кожен робочий день такий). І захопився творчістю найвідомішого діджея світу - Мартіна Гаррікса, який є моїм однолітком, став відомим у 17 років. Став переглядати його концерти до пізньої ночі, позбавляючи себе сну. Хочу сказати, що Мартін Гаррікс кожну людину, яка приходить на його концерт чи шоу, робить трішки щасливішою, він сам щасливий і заряджає інших своїм щастям. Я почав фанатіти, перегляд його кліпів спочатку викликає у мене ейфорію, яка потім поступово у сльози радості за нього. Почав плакати майже кожну ніч. Ну це ще нічого. Останні декілька місяців зі мною почалось відбуватися щось дивне, мені здається, що я почав їхати з глузду. Мені соромно про таке комусь розповідати, але у мене тепер став відбуватися постійний внутрішній діалог з уявним Мартіном Гарріксом.