Як правильно навчитися підтримувати?

Нещодавно моїй дівчині стало погано. Її кота на якого вона дуже довго чекала, просто купили інші люди

Вона пішла жалітися матері в іншу кімнату, я займався своєю справою створюючи шум, із-за якого я точно поняв вже потім те що кота більше нема. Вирішив перейти до дій, якось підтримати хочаб тим що ти знайдеш, можливо, іншого що я потім і став робити, багато думати, але це і є моя проблема. Тут можна сказати, що кіт це не те що прям критично-погано-смертельне, але для людини, якій він грає ледь не ключову роль у підтримці морального здоров'я. я ще сидів працював за ноутбуком, сіли, обійнялися, глажу і відчуваю що ніби мені нема що сказати.

Є дії які я хотів проробити в голові, є думки які я не міг сказати бо просто здавалося, що це ніяк не вплине на стан людини, старався щось говорити, але всеодно всі слова були на пусту. Людині, коханій людині погано, а ти не можеш нічого зробити!

І тут в контекст має враховуватися і те, що ми вважаємо підтримкою. Вона мені не один раз казала, що її так то підтримати не сильно складно, часто казала що вона, як відкрита книга та і разом ми вже десь 3 рік з хвостиком. З іншого боку я б зняв з себе навіть біль від смерті кращого друга наприклад, якби моя кохана людина просто мене погладила по спині і сказала що все буде добре. Можливо, це тому що я просто зовсім не звик отримувати підтримку, ніколи не ходив до психолога з серйозними проблемами, просто звик до фізичного і морального болю та навіть після смерті дідуся я пам'ятаю що плакав лише 2 рази хоча я його дуже любив. Мені не потрібна підтримка і це напевно сказується на тому, як я підтримую інших

Я відчував себе просто безпомічним. Якісь думки були про те, що: " Ну можливо їй треба побути самою " (найбільша помилка була так і подумати). Вже після ледь не розійшлися адже: "Я не хочу бути з людиною яка проігнорує моє бажання здохнути ". І це мене просто вбило

І вже з часом я почув наступне: "Я була готова тоді віддати все людині яка б дала мені платок і сильно обійняла". ( Я це робив зовсім не сильного) Після цього я просто розумію що треба мені щось робити з рівнем своєї підтримки, адже це зовсім не велике бажання але я і його не зробив. Просто "погладив та і легенько обійняв". Зараз у нас все добре, але я так не хочу усе це залишати так як воно є зараз. Це просто зруйнує стосунки та довіру. Мені це треба? Аж ніяк. Но після такого, я себе почуваюся як лайно, якому пофіг на себе і пофіг на всіх і я хочу над цим працювати