А може це любов ? !

Познайомилась з чоловіком на сайті знайомств. Довго листувались, потім зустрілись. Закохалась як школярка з першого погляду ( мені 38🙈). І так мені було добре з ним як ніколи і ні з ким ( інтиму не було, і він не натякав на це, говорив лиш, що хоче створити сім\'ю). Так спокійно, безпечно, приємно... в мене наче крила виросли поки ми були разом. Але через деякий час мені почало здаватись, що він мене обманює, просто помітила неспівпадіння в дрібничках...(ми різних національностей, спілкувались англійською, але для обох вона не рідна.) Я відразу про це сказала....далі було 2 тижні тяжких розмов ..зрештою він мене заблокував...Пройшло 5 місяців, а легше не стало... я думаю про нього постійно, в мене є відчуття , що він моя доля. І з того моменту розставання все пішло шкереберть - і настрій, і здоров\'я, і гроші...все валиться з рук. Я знаю, що потрібно відволіктись, але я хочу думати про нього...і часто мені здається, що він теж думає про мене...Підскажіть, будь- ласка, чи може бути таке, що не пише через гордість? Особливо цікавить думка чоловіків. Чи можливо, що він має якісь почуття? Чи за такий довгий період він вже забув все, а я лиш даремно сподіваюсь. Зазделегідь вдячна за відповіді. Ніколи б не повірила,що в такому віці таке може трапитись 🙂