«Почніть довіряти собі, і ви відразу зрозумієте, як треба жити.»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: nikd61 Age: 16

Не розумію й боюся свого гніву й істерик

Я живу з 2 молодшими братами , матірʼю та батьком, сьогодні коли 2 моїх брата повернулися зі школи, я попросила їх зайти до мене в кімнату допомогти дістати навушник який упав за ліжко, ніхто з них так і не зайшов я зробила все сама і сказала дякую вже не треба , через 5 хв , брат заходить до мене і починає залазити на чисту постіль своїми грязними ногами в грязних шкарпетках, мої 20 прохань не робити цього на моїй постілі де я сплю він ігнорує , я починаю злитися й псіхую ( на жаль ☹) приходить мама забирає його з моєї кімнати і відчитує мене що «ти сама його покликала а тепер кричиш на бідну дитину» (бідній дитині 10 років) (мені 16) на цьому відчитування не припиняються , мама продовжує мене злити а брат тим часом бере коробку від булочок , де було дуже багато великих кришок , від слойоного тіста , й висипає це все на мене , на постіль , подушку , мені це все потрапило на волосся , заплуталось там , у мене на цьому моменті починається істерика я не розумію за що це все мені , за те що я попросила не лізти грязними ногами на постіль ? Я в істериці кажу «швидко прибери це все з моєї постелі» на що мама захищає його каже «сама прибереш , не треба було його кликати і потім виганяти» у мене починається якась жахлива істерика, мене починає сіпати , я тупаю ногами , кричу , захльобуюсь слозами , ( не знаю чому у мене така реакція , розумію що це не нормально але не можу зупинитися, мною в такі моменти рухає леше гнів , ненависть й образа ) мене ще більше ображають через таку реакцію, мама мене дуже сильно ображає словами , зачіпає за живе ( за моє навчання, роботу , за те що я сиджу в дома а подруги мої зараз гуляють, тобто переходить на зовсім інші теми і відчитує мене за все що тільки можна ) я продовжую битися в істериці намагаюсь їй пояснити свою точку зору . Намагаюсь донести що не розумію за що з мене це знущання зараз , за те що попросила злізти з мого ліжка грязними ногами . Але у відповідь чую леше яка я противна і взагалі псіхована . І тут я почала просто їх всіх обзивати , матюкнулася декілька разів ( зараз дуже соромно але тоді слова самі вилітали ) я жахливо себе вела і не розумію чому в пориві гніву завжди так , я кричала щоб мати мене облишила , не ходила за мною і не відчитувала мене , але вона ігнорувала , я просила її вийти з кімнати в істериці, й навіть казала що вже не можу контролювати себе, казала вийди бо я тебе зараз вдарю 🤦🏻♀ . Бо я просто неможу коли вона стоїть надімною і каже мені все те від чого мене розриває від болю з середини , прошу вийти і не говорити цього а вона продовжує, я просто в такі моменти падаю на підлогу , кричу в подушку, бʼю повітря руками , й голосно ридаю , і нічого не можу з собою зробити. Я ще дуже довго й голосно ридала після того як мама все сказала ( і поки вона сиділа з братом на дивані і казала який він гарний хлопчик а я псіхована) зараз я заспокоїлась і мені страшно від своєї реакції . Так я ще досі жахливо ображена бо не розумію чому так важко облишити мене коли прошу вийти , і чому я не можу злитись якщо мені буквально роблять моральну й фізичну шкоду .
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?