Відносини через маніпуляції ( бути чи не бути)

Питання відносин - як піти,коли це важко і страшно, а чи зовсім не йти і щось змінити. Розумію,що людину я змінити не можу, її цінності,поведінку і життєві установки. Все це ясно.
У відносинах 3 роки. Я старша на 10р. Маю 2 дітей і як виявилось взяла 3-тю. Історія наче проста, як світ. Зустрілись і відразу почали жити ( це було обом потрібно)
Проблеми почались з мого від\'їзду ( я дізналась, що він мене зраджував, хоч це було і он-лайн, та я знаю,що зрада завжди починається в голові).
І на цьому б наші відносини закінчились, та він мене утримав маніпуляцією суїцида ( знаючи моє болюче місце, так як батько мого сина покінчив з собою мені на зло, коли я його кинула).
Жили далі, як могли. У нього так би мовити з\'явилась величезна любов. І може це і так,але ....якби я не утримувала б сім\'ю, і не піклувалась про нього ,як ніхто ніколи( хоча почали жити ,я була безробітня) то не факт,що ми були б ще разом. Можна тільки допустити.
Зараз наші відносини на межі і вже давно. Погрози суїцидом ,як постійна історія важеля на мене. Я не можу на це реагувати спокійно - в мене панічні атаки вже почались. Тому, я думаю,що це одна із причин чому ми до сих пір разом.
Зрозуміло, що і позитивні моменти ( мені з ним спокійно,тобто коли разом він мені не заважає)
Але абсолютно різні, немає про що поговорити, а тепер ще і скандали, бо я не розділяю його думки з тих чи інших причин. Та як ,якщо вони виходять з розрізу моїх в протилежність. Він мене дратує своїм інтелектом,безініціативністю і жалістю. Точно трикутник Карпмана. То жертва ,то агресор, то рятівник. І я звернула увагу, що це йому подобається - качелі. Ну раніше точно. Може дорослішає або теж думає розійтись.
З його сторони більше з\'явилося агресії, сам розуміє , що він мене тільки тягне на дно ( його слова навіть) і є здогадки, що в нього хтось є. Але ж йому буде погано без мене. Як же він виживе. ( То його і мої думки) І все він розуміє,і я , але розійтись нормально не виходить, жити як жили я вже можу. Все в ньому дратує, я не відчуваю себе з ним щасливою жінкою, а навпаки.
Може це я на нього перекладаю свою відповідальність за своє життя,яке хочу змінити і знаходжу оправдання... Думок масса! І скакають в голові з хвилі на хвилю...