Важкий вибір

Вже як 3 місяці задумуюсь про відрахування з університету, оскільки навчаюсь там не з власного бажання, вибір нав\'язаний батьками, 4 роки бакалаврату вже сяк-так перетерпіла, роблячи завдання через не хочу і часті істерики, зараз на магістратурі, залишилось 4 місяці до закінчення і все частіше бажання все покинути і забути про це, але коли розповіла про це рідним, звісно ж ніякого розуміння ситуації не отримала, лише : Та куди тебе візьмуть без вищої освіти, за плечима не носити і тд.
До того ж, бажання вчитися пропало не лише через те, що спеціальність не викликає взагалі жодного інтересу, а і через знущання деяких викладачів, ще під час навчання на бакалавра, суцільну байдужість керівництва щодо безпекової ситуації внаслідок ситуації в країні, жахливу якість викладання, відсутність нормальної практики, жахливе ставлення керівництва до студентів, і ще безліч негативних причин.

Я розумію, що залишилось не так і багато до закінчення і можливо можна було б і потерпіти, але для мене це дуже важко морально і надалі вчитися на спеціальності, яка взагалі не викликає інтересу, а лише істерики, погіршення здоров\'я та морального стану взагалі бажання немає, та мене ніхто і слухати не хоче, коли через постійні метання через цю ситуацію у мене з\'явилося безсоння рідним також було байдуже, і вони продовжували гнути свою лінію про те, щоб я зібралась, зробила через не хочу, але все ж закінчила навчання, як бути в такій ситуації?