Чоловік звинувачує у зраді дружину

Ми з чоловіком живемо два роки, у нас є син якому зараз 11 місяців. У наших відносинах було все добре до одного моменту, коли мій чоловік сказав мені, що наш син зовсім не схожий на нього і він звинуватив мене у зраді. Я йому пояснила, що не всі діти схожі на своїх батьків і я ніяк не можу вплинути на те, що наш син на нього не схожий. Він і вся його родина( свекруха, яка його переконує що це не його син, дві сестри і два брата теж так думають) не вірить мені і вимагаю тест ДНК. Я відчуваю себе приниженою, зганьбленою через те що саме він був у мене першим, саме через нього я завагітніла так рано, не вірить мені наче це не він був зі много щодня, наче не він бігав за мною щоб добитися моєї уваги і помилка була у тому що це сталося до шлюбу. Хоча коли ми тільки взнали що я вагітна, ми розказали нашим рідним, вони нас підтримували і ніхто ні у чому не сумнівався, а тут дитина народилася зовсім не схожою на чоловіка і його родину, і всі почали сумніватися і звинувачувати. Що саме обідне мій чоловік не бачить ніякої проблеми в тому щоб зробити ДНК і не розуміє чому я така роздратована, чому я сказала що якщо ми зробимо тест, я з ним розведуся і більше ні він ні його рідні не будуть бачити дитину. Я навіть вирахувала день зачаття дитини, знайшла у телефоні фото зроблене у той день і всі дні перед тим, дала всі факти і аргументи які підтверджують, що я цього просто не могла зробити. Тим більше що він перший хлопець з яким я почала зустрічатись, я до цього ніколи ні з ким не зустрічалась, не ходила на побачення. Я завжди багато навчалася, у медичному коледжі завжди дуже завантажують, а коли не було навчання ходила на роботу зранку до ночі. Я все життя була порядною дівчиною і зараз опинилась у такій ситуації. Як мені донести до чоловіка що він немає права про мене таке говорити, що тим самим він мене принижує, що без довіри відносини просто не можуть бути . Якщо жити з людиною яка в тобі сумнівається , не довіряє??? Але з другої сторони я не хочу щоб наша дитина жила без батька, у неповноцінній сімʼї.
Після вихідних ми підемо робити тест ДНК, і скоріше за все я рішуся і подам на розвод, як би то тяжко не було. Чи правильно я поступаю? Що можна зробити у цій ситуації??